Поняття, ознаки та правові форми здійснення спільної господарської діяльності.

Для розуміння сутності спільної господарської діяльності неможливе без вирізнення та аналізу основних загальнопонятійних ознак спільної діяльності:

1) наявність спільної для всіх учасників такої діяльності мети;

2) учасники спільної діяльності повинні мати спільну мотивацію, намір діяти разом - обов’язкові умови не просто провадження спільної діяльності різними її учасниками, а формування з окремих учасників певної спільності;

3) поєднання індивідуальних діяльностей (об’єднання зусиль її учасників, їхніх дій, за якою між ними виникають взаємозв’язок і взаємозалежність);

4) поділ єдиного процесу діяльності на окремі функціонально пов’язані між собою операції, їх розподіл між учасниками;

5) координація індивідуальних діяльностей учасників - досягається за допомоги управління, та не може здійснюватися без установлення чітких зв’язків між різними операціями, а відповідно, й між різними її учасниками, без координування їхньої діяльності;

6) настання для учасників спільної діяльності спільного кінцевого результату;

7) наявність єдиного простору та одночасність провадження індивідуальних діяльностей різними суб’єктами.

У законодавстві України існує декілька визначень спільної діяльності. Спільна підприємницька (господарська) діяльність - діяльність, що базується на співробітництві між суб’єктами господарської діяльності України та іноземними суб’єктами господарської діяльності, а також на спільному розподілі результатів та ризиків від її здійснення.

Приклад, два підприємця купують автомобіль і здійснюють на ньому вантажні перевезення. Вони мають спільну мету (заробляння на вантажних перевезеннях), спільно приймають рішення (куди, який вантаж везти і яка вартість послуг з перевезення), за спільною згодою розподіляють між собою отримані прибутки.

Узагальнюючи їх, можна зазначити, що під спільною діяльністю розуміють співробітництво між суб’єктами господарювання, яке: здійснюється задля досягнення спільної мети; базується на спільному розподілі результатів та ризиків; передбачає здійснення спільного контролю та прийняття спільних рішень.

Спільна господарська діяльність – це діяльність двох та більше суб’єктів господарювання (як вітчизняних, так і за участю іноземного(их) інвестора(ів)), що може здійснюватися як у формі господарського договору, так і у формі створення самостійного суб’єкта господарювання - юридичної особи, передбачає наявність у її учасників спільної господарської мети, для досягнення якої вони об’єднують свої зусилля та можливі вклади (кошти, матеріальні та не-матеріальні активи), спільно діють протягом певного періоду часу, координують свої дії, беруть участь у розподілі спільно досягнутого результату (як прибутків, так і збитків).

Хотілося зазначити, що поняття спільної господарської діяльності нерозривно пов’язано і з поняттям правової форми інвестиційної діяльності.

У сучасній вітчизняній юридичній літературі розрізняють дві основні організаційно-правові форми здійснення спільної діяльності в Україні:

І. учасники можуть обрати організаційно-правову форму їх СД, що не передбачає створення юридичної особи – договірна форма, тобто, укласти договір про спільну діяльність, який є юридичним фактом або підставою виникнення зобов’язання за СД і містить усі істотні та інші умови взаємовідносин сторін.

Щодо договорів про СГД, то в науковій літературі зустрічається їх умовний поділ на:

1) договори, що встановлюють рівноправні взаємовідносини між контрагентами:

а) договір про взаємодію;

б) договір про співпрацю;

в) договір про спільне фінансування (інвестування); - будівництво

г) договір про часткову (пайову) участь;

д) договір про творчу співпрацю, власне договір про СД, в т.ч. у формі простого товариства та ін.

2) договори, що встановлюють нерівноправні взаємовідносини між контрагентами, або інтеграційні договори.

Основна характерна ознака інтеграційних договорів полягає у нерівності контрагентів: внаслідок укладення такого договору один суб’єкт господарювання добровільно опиняється у залежності від іншого суб’єкта господарювання. Залежний суб’єкт господарювання платить своєю оперативною самостійністю за цілком конкретні економічні переваги: зниження виробничих витрат, гарантований збут продукції, отримання кредитів на пільгових умовах, доступ до нових технологій та управлінського досвіду (договір комерційної концесії можна розглядати як різновид СГД за ознакою співробітництва сторін).

ІІ. СД учасників може бути спрямована на здійснення співробітництва у межах самостійного суб’єкта права – у формі юридичної особи (учасникам необхідно укласти засновницький договір, який не тільки регулює їх СД, а й визначає правовий статус створеної ними з цією метою юридичної особи) - господарського товариства, кооперативу (виробничого), об’єднання підприємства у вигляді консорціуму (тимчасове об’єднання).

За ознакою об’єднання капіталів:

а) спільна господарська діяльність у формі простого товариства (тобто об’єднання з капіталом);

б) спільна господарська діяльність без об’єднання капіталів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок оскарження процедур закупівлі.	\|	Спільна діяльність, як форма державно-приватного партнерства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.