Джерела господарсько-договірного права.

Після прийняття Господарського та Цивільного кодексів України питання про джерела господарського-договірного права набуло більшої актуальності.

Аналіз положень ГК України виділяє чотири самостійні джерела господарсько-договірного права:

Господарське законодавство.

Джерелом господарського законодавства можуть бути і міжнародні договори України (універсальні, міжнародних організацій, двосторонні), ратифіковані Верховною Радою України або укладенні за її згодою. Це означає, що як джерело господарського законодавства в окремих, виключних випадках можливе використання звичаїв ділового обігу, в т. ч. міжнародних торговельних звичаїв.

Господарський договір.

3) звичай (звичай ділового обороту). ГК України не містить спеціальної статті, присвяченої звичаю, хоча в положеннях його окремих статей звичай визнається джерелом регулювання господарських відносин, а наявні у ГК норми свідчать про поверхневий підхід до цього питання. Так, згідно з ч. 4 ст. 265 ГК України умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС».

4) судовий (юридичний) прецедент- рішення суду чи адміністративного органу по конкретній справі, яке закріпило правило для вирішення у майбутньому усіх аналогічних справ), що не передбачено у будь-якій іншій галузі права в Україні. Зазначене правило застосовують лише у випадках здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами господарювання, при вирішенні господарських спорів відповідно до міжнародних торгових правил, звичаїв та традицій, якщо це прямо передбачено у зовнішньоекономічних контрактах вітчизняних та іноземних суб’єктів господарювання.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Спільна діяльність, як форма державно-приватного партнерства.	\|	Порядок укладання, зміна та розірвання господарських договір.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.