• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Господарсько-правова відповідальність: поняття, ознаки та підстави застосування.

Учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій до правопорушника.

Відповідальність у господарському праві – це комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання – господарські правопорушення.

Господарські правопорушення в залежності від юридичної підстави поділяються на :

- договірні правопорушення;

- позадоговірні правопорушення.

Договірні правопорушення:

1). Правопорушення на стадії виникнення договорів:

- порушення строків укладання договорів;

- процедура врегулювання розбіжностей, що виникають при їх укладанні;

- укладання договорів, що суперечать вимогам закону;

- укладання договорів, що суперечать цілям діяльності юридичної особи;

- укладання договорів, що суперечать інтересам держави.

2). Порушення строків виконаннядоговірних та інших господарських

зобов’язань щодо поставки продукції та товарів, перевезення вантажів, виконання робіт.

3).Порушеннягосподарських зобов’язань щодо якості поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.

4). Порушеннядержавної дисципліницін,пов’язані з виконанням договорів.

5).Порушення у сфері кредитних та розрахункових відносин,пов’язані з виконанням господарських договорів.

6). Порушеннягосподарських зобов’язань щодо перевезення вантажу:

- зобов’язань з планів перевезень (неподача перевізних засобів, непред’явлення вантажів до перевезення);

- простій транспортних засобів під навантаженням і розвантаженням понад встановлений термін;

- втрата, нестача, пошкодження вантажу;

- простроченння доставки вантажу.

Позадоговірні правопорушення поділяються:

a.порушення антимонопольного законодавства;

b.порушення податкової дисципліни;

c.порушення законодавства про захист прав споживачів.

Ст. 216 ГК передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому:

- ГК;

- Іншими законами;

- Договором.

Ознаки господарсько-правової відповідальності:

1). відповідальність є реакцією на протиправну поведінку суб’єкта, яка виражається у конкретному факті (недостача поставленої продукції) або в такому, що визнається законом негативним, загальному результаті господарської діяльності ( порушення ліцензійних умов, перевищення лімітів природокористування);

2). ця відповідальність полягає у зменшенні благ суб’єкта господарювання, однак вона спрямована не на саму особу суб’єкта господарювання, а на його майнову базу ( безпосередньо чи в кінцевому рахунку);

3). передбачається юридично – в законі та/або договорі;

4). забезпечується державним примусом, який проявляється по-різному:

- явно ( винесення господарським судом рішення про стягнення з порушника договірних зобов’язань неустойки);

- приховано ( відмова кредитора прийняти та оплатити продукцію неналежного асортименту);

5). Застосовується:

- як за принципом вини ( відшкодування збитків, сплата неустойки);

- так і безвідносно щодо її наявності ( оперативно-господарські санкції, адміністративно-господарські санкції).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій ( ст. 217 ГК ):

- відшкодування збитків;

- штрафні санкції;

- оперативно-господарські санкції;

- адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції – уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Господарсько-правова відповідальність настає лише за наявності відповідних підстав. Розрізняють юридичні та фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.

Юридичні підстави – правовий документ, що характеризує певну поведінку суб’єкта господарювання як протиправну і передбачає за неї форму і розмір відповідальності: такими підставами в господарському праві є закон і договір.

Фактичні підстави – це ті життєві ситуації, що характеризуються законом або договором як неправомірні.

При відшкодуванні збитків необхідна наявність вини порушника та всіх елементів об’єктивної сторони правопорушення, яка включає:

- протиправну поведінку – тобто таку поведінку господарюючого суб’єкта, що суперечить вимогам закону або договору;

- наявність збитків – втрати або пошкодження майна, зайвих (додаткових) витрат суб’єкта господарювання і неотриманого прибутку (якщо закон не забороняє його стягувати); при цьому необхідно довести не лише наявність збитків, а їх розмір;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками: при цьому враховується лише необхідний (а не випадковий) причинний зв'язок.

Про наявність вини у суб’єкта господарювання свідчать 2 елементи:

А) наявність у нього реальної можливості діяти правомірно і попередити настання негативних наслідків (збитків);

Б) неприйняття ним усіх необхідних заходів щодо недопущення протиправної поведінки і попередження настання збитків.

Переглядів: 360