Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Перелік питань на ДЕК з курсу «Правове регулювання неплатоспроможності та банкрутства»

1. Загальна характеристика інституту банкрутства

2. Процедура розпорядження майном боржника

3. Санація боржника до порушення справи про банкрутство

4. Заходи запобігання банкрутства боржника та види позасудових процедур

5. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії

6. Ознаки відносин неплатоспроможності (банкрутства)

7. Особливості банкрутства фермерських господарств

8. Державний орган з питань банкрутства, його повноваження

9. Іноземний керуючий у справі про банкрутство

10. Особливості банкрутства суб’єктів підприємницької діяльності, що мають суспільну, іншу цінність або особливий статус

11. Виявлення кредиторів та осіб, які бажають взяти участь у санації боржника

12. Особливості банкрутства банків та інших фінансово-кредитних установ

13. Процедура судової санації боржника

14. Наслідки визнання боржника банкрутом

15. Кредитори у справі про банкрутство

16. Мирова угода у справі про банкрутство

17. Коло учасників у справі про банкрутство

18. Керуючий санацією у справі про банкрутство, його повноваження

19. Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств та підприємств у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 %

20. Припинення провадження у справі про банкрутство

21. Поняття грошового зобов’язання

22. Попереднє засідання господарського суду у справі про банкрутство

23. Черговість задоволення вимог кредиторів

24. Мораторій та забезпечення вимог кредиторів

25. Особливості банкрутства страховиків.

26. Продаж майна боржника у справі про банкрутство

27. Арбітражний керуючий у справі про банкрутство

28. Помічник арбітражного керуючого

29. Підготовче засідання господарського суду у справі про банкрутство

30. Поняття ліквідаційної маси

31. Призначення та усунення арбітражного керуючого

32. Особливості провадження санації боржника його керівником

33. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств

34. Судові процедури, що застосовуються до боржника (загальна характеристика)

35. Заява про порушення справи про банкрутство

36. План санації боржника

37. Банкрутство фізичної особи-підприємця

38. Збори кредиторів та комітет кредиторів

39. Визнання недійсними правочинів та спростування майнових дій боржника

40. Законодавство, що регулює провадження у справі про банкрутство


1. Загальна характеристика інституту банкрутства.

Історія інституту банкрутства починається з виникнення ринкових відносин. Слово «банкрутство» походить від італійського «banharuptа» -перевертання стола на якому неуспішний торгівець міняв гроші або просто торгував. Побудова ринкових відносин в Україні і як наслідок банкрутство підприємств зумовили прийняття Закону України «Про банкрутство» 1992 році, який носив явно про кредиторську спрямованість. Тому 30.06.1999 року були прийняті доповнення і закон отримав назву «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання її банкрутом».Основна мета закону - відновлення платоспроможності боржника. Закон складається із 53 статей, які детально регламентують порядок відновлення платоспроможності боржника, а також порушення справи і які провадяться судові процедури, а саме: розпорядження майном боржника, фінансова санкція, мирова угода і ліквідація.

 

2. Процедура розпорядження майном боржника :

- це перша судова процедура після порушення справи і передбачена ст.ст. 13, 14, 16 Закону. Основні завдання цієї судової процедури :

- відновлення платоспроможності і боржника;

- забезпечення майнових інтересів кредиторів;

- виявлення кредиторів і складання реєстру кредиторів;

- введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;

- проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів;

- управління майном боржника .

 

3. Санація боржника до порушення справи про банкрутство.

Ст. 6 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом» регулює це питання. Ініціювати таку процедуру мають право боржник або кредитор. Необхідно: згода власника майна боржника, письмова згода кредиторів загальна сума яких перевищує 50 %; план санації письмово узгоджений із забезпеченими кредиторами; вводиться на мораторій вимог кредиторів; боржником робиться оголошення про проведення зазначених процедури. Строк дії санації не може перевищувати 12 місяців.

 

4. Заходи запобігання банкрутству боржника та види позасудових процедур.

Заходи щодо запобігання банкрутству та позасудової процедури передбачені ст. З Закону. До заходів відносяться:

- засновники, власник майна, центральні органи виконавчої влади ,органи місцевого самоврядування зобов'язані вжити заходи для запобігання банкрутству боржника;

- надають фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами;

- провадиться досудова санація боржника шляхом реорганізації, перепрофілювання тощо.

 

5. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, передбачені ст. 25 Закону, а саме:

- приймають до свого ведення майно боржника, вживають заходи по забезпеченню його зберігання;

- виконують функцію управління та розпорядження майном банкрутства;

- здійснюють інвентеризацію та оцінку майна;

- аналізують фінансовий стан банкрута ; ліквідатор виконує повноваження керівника банкрута; формують ліквідаційну масу;

- пред'являють до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості ;

- вживають заходи спрямовані на пошук майна банкрута;

- звільняють працівників банкрута;

- продають майно банкрута;

- задовольняють вимоги кредиторів;

- здають документи банкрута в архів;

- готують звіт про свою діяльність;

- надають інформацію про ліквідацію банкрута.

 

6. Ознаки відносин неплатоспроможності (банкрутства):

- наявність безспірних грошових зобов'язань ;

- сума грошових зобов'язань має складати не менше 300 мінімальних заробітних плат ;

- пройшов трьох місячний строк сплати грошових зобов'язань;

- наявність виконавчого провадження.

 

7. Особливості банкрутства фермерських господарств передбачені ст. Закону . До них відносяться:

- неплатоспроможність протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільхоз. робіт;

- заява в суд підписується всіма членами фермерського господарства;

- до заяви додаються документи , які містять відомості про склад і вартість майна фермерського господарства і членів фермерського господарства;

- голова фермерського господарства у двомісячний строк з дня прийняття заяви в суд подає план відновлення фермерського господарства;

- процедура розпорядження майном фермерського господарства вводиться на строк закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт із врахування часу необхідного для реалізації продукції, але більше 15 місяців.

у разі введення процедури розпорядження майном і виникнення надзвичайних ситуацій строк може бути продовжений на один місяць;

процедура розпорядження майном припиняється не виконується план відновлення платоспроможності;

майно не належить голові і членам фермерського господарства на праві приватної власності не включається до ліквідаційної маси.

майно продається тільки за конкурсом із збереженням цільового призначення.

 

8. Державний орган з питань банкрутства та його повноваження:

Відповідно до ст.2 Закону, державний орган з питань банкрутства входить в Міністерство економіки України.

Його повноваження:

- сприяє створенню щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

- пропонує господарським судом кандидата арбітражних керуючих;

- організує систему підготовки арбітражних керуючих;

- видає ліцензію арбітражного керуючого;

- забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсутнього боржника;

- веде єдину базу даних підприємств щодо яких порушено справу про банкрутство ;

- організовує проведення експертизи органам становища державних підприємств і підприємств у статутному фонді яких частка державної власності і перевищує 25 % тощо.

 

9. Іноземний керуючий у справі про банкрутство.

Відповідно до розділу 9 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дозволяється участь у справі про банкрутство іноземного керуючого, підстави для надання йому судової допомоги, порядок визнання іноземної процедури банкрутства.

 

10. Особливості банкрутства субєктів підприємницької діяльності, що мають суспільну, іншу цінність або особливий статус.

При банкрутстві таких суб’єктів особливістю є те що обов’язково приймають участь органи центральної виконавчої влади та місцевого самоврядування, які приймають заходи щодо працевлаштування та надання соціальних послуг працівникам банкрута.

 

 

11. Виявлення кредиторів та осіб, які бажають взятии участь у санації боржника.

Після введення судової процедури санації боржника керуючий санацією на веб-сайті Вищого господарського суду робить оголошення про виявлення осіб, які бажають взяти участь у санації боржника.

 

12. Особливості банкрутства банків та інших фінансово-кредитних установ.

Особливості банкрутства та фінансових установ є те що цей порядок регулюється Законами України «Про банки і банківську діяльність» та «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб». Процедура банкрутства проводиться Фондом є спрощеною (порушення справи і введення ліквідаційної процедури).

 

13. Процедура судової санації боржника.

Відповідно до ст. 28 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вводиться процедура санації боржника терміном на 6 місяців і може бути продовжена на 12 місяців. Обов’язково призначається керуючий санацією, керівник боржника, орган управління боржника звільняється, робиться офіційне оприлюднення інформації.

 

14. Наслідки визнання боржника банкрутом передбачені у ст. 23 Закону.

закінчується підприємницька діяльність; настає строк погашення грошових зобов'язань; припиняється нарахування неустойки;

відомості про фінансове становище перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

скасовується арешт на майно боржника та інші обмеження;

робиться офіційне повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури.

 

15. Кредитори у справі про банкрутство.

Кредитор – це юридична чи фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документом грошові вимоги до боржника.

Види кредиторів:

- конкурсні –грошові вимоги яких виникли до порушення справи про банкрутство;

- поточні –грошові вимоги яких виникли після порушення справи про банкрутство;

- ініціюючі – ті, що подали заяву про порушення справи;

- заставні – ті, що дали майно у заставу.

 

16.Мирова угода – це домовленість між боржником і кредитором стосовно відстрочки, розстрочки, списання, боргів. Укладається на будь-якій стадії провадження у справі . Порядок укладення і виконання мирової угоди регулюється ст.ст. 35-39 Закону. Мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі невиконання боржником її умов щодо як не менше третини вимог кредиторів.

 

17. Коло учасників у справі про банкрутство це:

- боржник

- кредитори

- державний орган з питань банкрутства

- арбітражний керуючий

- арбітражний керуючий

- прокурор

- інвестори

- комітет кредиторів

- органи місцевого самоврядування, а також центральні органи в виконавчої влади

 

18. Керуючий санацією у справі про банкрутство, його повноваження

Керуючий санацією призначається із числа арбітражних керуючих і виконує обов’язки керівника боржника.

 

19. Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств та підприємств у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 %

Особливістю таких підприємств є те що обов’язковим учасником мають бути центральні органи виконавчої влади, фонд державного майна.

 

20. Припинення провадження у справі про банкрутство регламентується ст. 40 Закону.

Господарський суд припиняє провадження якщо:

1. боржник не включений до Єдиного державного реєстру;

2. подано заяву про визнання банкрутом спеціалізованої юридичної особи;

3. у провадженні суду є справа того ж боржника;

4. затвердження звіт санації ;

5. затверджено мирову угоду;

6. затверджено звіт ліквідатора;

7. боржник виконав грошові зобов'язання ;

8. за заявою боржника кредитора не висунули грошових вимог

 

21. Поняття грошових зобов'язань

Грошове зобов'язання – зобов'язання боржника виплатити кредитору певну грошову суму відповідно до договору та з інших підстав передбачених законодавством України. До складу грошових зобов'язань не зараховуються:

- недоїмка (штраф, пеня) визначена на день подання заяви до суду;

- зобов'язання, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян;

- авторська винагорода ;

- зобов'язання перед засновниками.

Склад і розмір грошових зобов'язань визначається в день подачі заяви у господарський суд про порушення справи.

 

22. Попереднє засідання господарського суду у справі про банкрутство ст. 15 Закону.

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду.

Суд розглядає :

- реєстр вимог кредиторів, вимоги щодо яких були заперечення і які не були включені до реєстру;

- своєю ухвалою затверджує реєстр;

- у реєстрі повинні міститися відомості про кредиторів, розмір їх грошових вимог;

- ухвала суду є підставою для визначення кількості голосів які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

 

23. Черговість задоволення вимог кредиторів регулюється ст.31 Закону та передбачає шість черг.

Перша черга задовольняється:

- вимоги забезпечені заставою;

- виплата заробітної плати за три місяці роботи компенсації за відпустку;

- витрати Фонду гарантування фізичних осіб;

- витрати пов'язані у справі про банкрутство;

- виплати державного мита;

- витрати на оголошення в пресі;

- витрати арбітражного керуючого;

- витрати на аудит;

- оплати праці арбітражного керуючого;

У другу чергу задовольняються виплати працівникам за шкоду життю і здоров'ю, пенсійне страхування, виплати громадян-довірителів.;

У третю чергу –сплата податків, зборів, вимоги управління державного резерву;

- у четверту чергу – вимоги на забезпечені заставою, а також ті, що виникли у процедурі розпорядження майном;

- у п'яту чергу – повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду;

- у шосту чергу – всі інші вимоги;

Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними;

Вимоги не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними;

Майно, що залишилось передається власнику банкрута,а державних підприємств - органу приватизації для подальшого продажу.

 

24. Мораторій на задоволення вимог кредиторів, (ст. 12 Закону) вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Протягом дії мораторію:

- забороняється стягнення за виконавчими документами;

 

25. Особливості банкрутства страховиків.

При розгляді справи про банкрутство страховика учасником провадження у справі про банкрутство визнається державний орган у справах нагляду за страховою діяльністю.

Заява про порушення справи про банкрутство страховика може бути подана в господарський суд боржником, кредитором або іншим уповноваженим на це державним органом.

Продаж майна страховика-боржника як цілісного майнового комплексу здійснюється в процедурі санації за загальноприйнятними правилами відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

При здійсненні ліквідаційної процедури цілісний майновий комплекс страховика може бути проданий тільки у разі згоди покупця взяти на себе зобов'язання страховика-банкрута за договорами страхування, за якими страховий випадок не настав до дня визнання страховика. Покупцем цілісного майнового комплексу страховика може бути тільки страховик. У разі продажу цілісного майнового комплексу страховика у процедурі санації до покупця переходять всі права та обов'язки за договорами страхування, за якими на дату продажу майна страховика страховий випадок не настав.

У разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються. Страхувальники мають право вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії пропорційно різниці між строком, на який був укладений договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв договір страхування, якщо інше не передбачено законодавством. Страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови, про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати виплати страхової суми.

 

26. Продаж майна боржника у справі про банкрутство

Продаж майна боржника здійснюється тільки через аукціон.

 

27. Арбітражний керуючий у справі про банкрутство може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту, не судимий за корисливі злочини, пройшов відповідну підготовку та отримав ліцензію громадянина-суб’єкта підприємницької діяльності. Інформація про арбітражних керуючих направляється у Вищий господарський суд України. Арбітражний керуючий може бути розпорядником майна боржника, керуючим санацією, ліквідатором.

 

28. Помічник арбітражного керуючого

Помічником арбітражного керуючого можуть бути особи, які мають юридичну або економічну освіту і на протязі 6 місяців пройшли відповідне страхування в арбітражного керуючого.

 

 

29. Підготовче засідання господарського суду (ст. 11 Закону) проводиться не пізніше ніж на ЗО день від порушення справи.

У підготовчому засіданні:

- оцінюються матеріали, заслуховуються пояснення сторін, розглядаються заперечення боржника;

- суддя зобов'язує заявника подати у десятиденний строк офіційне оголошення про порушення справи відносно боржника;

- якщо боржник державне підприємство щодо якого прийнято рішення про приватизацію, то суд зупиняє приватизацію до припинення справи,

- призначається при необхідності експертизи;

- заявляються додаткові вимоги до боржника;

- призначається за необхідністю проведення аудиту;

- визначається розмір вимог кредиторів;

- визначається дата складення реєстру вимог кредиторів;

- визначається дата попереднього засідання суду;

- визначається дата скликання перших зборів кредиторів;

- визначається дата засідання суду на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника або його ліквідацію;

 

30. Поняття ліквідаційної маси (ст. 26 Закону)

Усі види майнових активів банкрута та права на них на дату відкриття ліквідаційної процедури включаються в ліквідаційну масу за виключенням:

- об'єктів житлового фонду, гуртожитків ,дитячих дошкільних закладів, об'єктів комунальної інфраструктури, які без додаткових умов передаються в комунальну власність;

- індивідуально визначені на праві власності в ліквідаційну масу не виключаються.

 

31. Призначення та усунення арбітражноготкеруючого

Арбітражний керуючий пропонується господарським судом. Обов’язково необхідна згода комітету кредиторів як на призначення так і на усунення.




Переглядів: 436

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Переговори, як самостійний альтернативний спосіб врегулювання господарського спору. | Особливості провадження санації боржника його керівником.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.