Загальна анестезія в нейрохірургії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МЕДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ОНКОЛОГІЇ

Клінічна анестезіологія.

Методичні розробки для організації самостійної роботи студентів V курсу медичного факультету

УЖГОРОД – 2015

Автори:

Доктор медичних наук, професор Русин А.В.

Кандидат медичних наук, доцент Шляхта Т.Я.

Кандидат медичних наук, доцент Бедей Н.В.

Кандидат медичних наук, доцент Маляр – Газда Н.М.

Кандидат медичних наук, доцент Cочка А.В.

Відповідальний за випуск:доцент Петах В.И.

Рецензенти:доктор медичних наук, професор Чобей С.М.,

доктор медичних наук, професор Сірчак Є.С.

Методичні вказівки затверджено:

на засіданні кафедри онкології ДВНЗ «Ужгородський національний університет», протокол № від 2015 року;

На засіданні Вченої ради медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» , протокол № від 2015 року.

Актуальність теми. Особливості різних оперативних втручань і стан хворого, що передує анестезії й операції, значно відбиваються на видах і методах анестезіологічного забезпечення, що вимагає не тільки від анестезіологів, але й від хірургів, акушерів-гінекологів, терапевтів і багатьох інших фахівців уміння орієнтуватися в цих питаннях.

Загальна мета: сформувати знання загальних принципів і методів анестезіологічного забезпечення оперативних втручань.

Конкретні цілі:

1) уміти обґрунтувати вибір методів анестезіологічного забезпе-чення при різних оперативних втручаннях;

2) спланувати тактику підготовки до операції та післяопераційної інтенсивної терапії у хворих різного хірургічного профілю і різних вікових груп.

Вихідний рівень знань–умінь:

1) оглянути хворого перед оперативним втручанням;

2) обґрунтувати вибір методів анестезіологічного забезпечення при різних оперативних втручаннях;

3) спланувати тактику підготовки до операції та післяопераційної інтенсивної терапії хворих різного хірургічного профілю.

ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Вибір й особливості анестезіологічного забезпечення

При операціях на голові та шиї.

Загальна анестезія в нейрохірургії

При підготовці до анестезії при операціях на голові та шиї слід мати на увазі наступні особливості:

1. Рубцеві, запальні або травматичні процеси в порожнині рота, глотки, гортані або трахеї призводять до гострих або хронічних порушень дихання, можуть значно утрудняти інтубацію трахеї.

2. Сильна васкуляризація голови і шиї може обумовити велику крововтрату.

3. Особливості зони, що оперується, вимагають особливо надійних сполучних елементів дихального контуру, які не заважають хірургові. Ці особливості часто диктують необхідність інтубації трахеї через ніс.

4. Ушкодження вен шиї здатне викликати повітряну емболією, для запобігання якої рекомендують проводити ШВЛ у режимі перемежованого позитивного тиску.

5. Часто утруднюється зоровий контроль анестезіологом за станом зіниць, кольором губ і слизових, тому особливого значення набуває апаратний моніторинг. При щелепно-лицьових операціях часто віддають перевагу місцевій інфільтраційній і провідниковій анестезії, однак у багатьох випадках потрібна надійна підтримка прохідності дихальних шляхів, що можна забезпечити тільки ендотрахеальною інтубацією, а в ряді випадків – трахеостомією (флегмона дна порожнини рота, набряк гортані й глотки та ін.).

Велику складність представляє проведення анестезії при операціях на ЛОР-органах. Ці зони мають високу рефлексогенність, що здатне викликати порушення серцевого ритму аж до зупинки ефективного кровообігу. Крім того, ці зони високо васкуляризовані.

Анестезія в офтальмології також має свої особливості. Серед них необхідність забезпечення нерухомості очного яблука, підтримки постійного внутрішньоочного тиску, профілактики посиленої сльозотечі. Офтальмологічним операціям дуже часто піддаються хворі крайніх вікових груп. У післяопераційному періоді потрібне запобігання напруженню, пов'язаному з кашлем, блювання, збудженням та ін. В офтальмології нерідко використовується термінальна анестезія (закапування місцевого анестетика) в сполученні з інфільтрацією підшкірних і субкон’юнктивальних ділянок і ретробульбарною провідниковою анестезією. Всі ці види анестезії можуть поєднуватися із седацією.

Особливості анестезії в нейрохірургії пов'язані з наступними моментами. Пошкодження ЦНС означають порушення регуляції вітальних функцій, що ставить хворого на межу критичного стану або навіть переводить його за цю межу. Ще перед анестезією у хворого можуть спостерігатися набряк мозку, аспіраційний синдром, надниркова недостатність, гіпогідратація, набряк легенів, епістатус, некерована гіпотонія (ушкодження спинного мозку). Операції проходять поблизу або безпосередньо на центрах регуляції вітальних функцій, у небезпечних положеннях (на боці, на животі, сидячи). Потрібна ретельна передопераційна підготовка з корекцією і керуванням вітальних функцій. До складу премедикації доцільно включати бензодіазепіни (як протисудомні препарати, що запобігають значному підвищенню внутрішньочерепного тиску). Вступна анестезія повинна забезпечити гладке входження в наркоз без стадії збудження, блювотних рухів, перепадів АТ. Таким вимогам задовольняє, наприклад, тіопентал. Інтубація трахеї має виконуватися з максимальною акуратністю і швидкістю, яка, однак, не повинна призвести до ушкоджень гортані і трахеї та викликати небажані рефлекторні реакції. Анестезія підтримується найчастіше у вигляді внутрішньовенної багатокомпо-нентної (і комбінованої) анестезії з ШВЛ. Як правило, анестезія під час нейрохірургічних операцій повинна бути складовою частиною інтенсивної терапії набряку мозку, описаною у відповідному розділі. Дуже часто після закінченні анестезії і операції хворий все ще потребує інтенсивної терапії в повному обсязі, у тому числі й продовженої ШВЛ.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Форма 23	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.