• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПРЕДМЕТ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра філософії та політології

Затверджую

Проректор з навчальної та

методичної роботи

_____________

«____» __________ 2012 р.

Методичні рекомендації

для проведення семінарських занять та

організації самостійної роботи студентів з курсу

ОСНОВИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

для підготовки бакалаврів

галузі знань 0304 «Право»

денної та заочної форми навчання

статус дисципліни – вибіркова

Ірпінь 2012

Методичні рекомендаціїскладені на основі РНП «Основи християнської культури» для підготовки бакалавра галузі 0304 ­– «Право» затвердженої в 2012 р.

Автори: Христокін Г.В., к.ф.н., доцент

Чорноморець Ю.П.,д.ф.н., в.о. професора

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри філософії та політології

Протокол № 7 від “14” лютого 2012 р.

Завідувач кафедри_____________________Воробйова Л.С., к.ф.н., доцент

Розглянуто і схвалено:

на засіданні вченої ради юридичного факультету,

протокол № 6 від “20” лютого 2012 р.

Декан факультету ________________Мацелик М.О.

Завідувач навчально-методичним відділом _________Бойко-Слобожан О.О.

Реєстраційний №_______

З М І С Т

1. Зміст.................................................................................................................. 3

2. Предмет, мета і завдання дисципліни ………………………………………4

3. Пояснювальна записка з методики проведення семінарських занять.........7

4. Структура навчальної дисципліни.................................................................12

5. Тематичний план (для заочної форми навчання) ........................................13

6. Критерії оцінювання для заочного навчання………………………………14

7. Розподіл балів при рейтинговій системі……………………………………15

8. Зміст методички за змістовими модулями...............................................16-49

9. Теми для творчих робіт...................................................................................50

10. Питання до підсумкової контрольної роботи………………………………51

11. Контрольні питання з навчальної дисципліни……………………………..52

12. Питання для індивідуальної роботи………………………………………...53

13. Першоджерела для індивідуальної роботи…………………………………54

11.Рекомендована література...............................................................................55

ПРЕДМЕТ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Актуальність вивчення курсу Основи християнської культури обумовлена необхідністю в межах вищої школи глибшого вивчення і розуміння основних принципів християнства як важливого явища світової та української культури. Адже значення і роль християнства у формуванні ціннісних, ідейних та цивілізаційних засад західної культури неможливо переоцінити. При цьому християнство виступає не лише релігією, але й складним ідейним, світоглядним та духовно-практичним утворенням без розуміння якого неможливо формування особистості. Тому ознайомлення студентів з християнством дасть можливість збагатити їх свідомість новими важливими знаннями, прилучить їх до вагомої духовної спадщини людства, допоможе краще розуміти українську історію та самих себе.

Новизна курсу Основи християнської культури для вищої школи та недостатня розробленість його змістовних та методологічних засад актуалізує розробку методологічних проблем пов’язаних з розробкою і викладанням цієї дисципліни. На сьогодні існує принаймні декілька підходів у розумінні мети і призначення Основ християнської культури. Деякі вважають, що прямим завданням нової дисципліни є формування і виховання християнської духовної особистості. Таке бачення цілі і завдань курсу має свої недоліки. Воно, по суті, покладає на викладача невластиві для світського вищого навчального закладу функції формування релігійного світогляду студентів. При цьому в зміст курсу закладається чітке світоглядне та ідейне навантаження, ставиться за мету пряма духовно-практична та світоглядна орієнтація молодої людини, апологетика християнства на тлі інших релігій. Очевидно, що такий підхід відкриває простір для можливих світоглядних суперечок в групах, адже не всі студенти є прихильниками релігії й християнства зокрема. Варто нагадати, що Церква в Україні відділена від школи, в ній неможлива пряма чи прихована релігійна проповідь, при всій повазі до християнства та його служителів. Тому курс Основи християнської культури не має може мати на меті формування релігієвибору у студентів. Інший підхід пропонує звести курс Основи християнської культури до простого культурологічного ознайомлення з християнством. При цьому саме явище культури тлумачиться достатньо спрощено, як набір матеріальних та духовних виявів християнства, знання яких саме по собі гарантує розуміння християнської релігії. Напевно культурологічний підхід у викладанні Основ християнської культури так само недостатній. Ознайомлення студента з проявами християнської культури (такими як мистецтво, архітектура, література) не відкриває глибокого розуміння суті християнства як релігійного світогляду, не пояснює ті інтуїції та ідеї, які власне сформували матеріальну культуру релігії. В такому аспекті викладання Основ християнської культури є прямим продовженням курсу Культурології, що безумовно нівелює його оригінальність. До того ж, невизначеність методологічних засад викладання відкриває можливість для ідейних (та ідеологічних) маніпуляцій у тлумаченні суті релігії та християнства, що привносить у процес навчання значний суб’єктивізм та релятивізм. Саме тому викладання курсу Основи християнської культури в суто культурологічному ключі не дасть змоги зрозуміти християнство. Так само недостатнім треба вважати моралістичний підхід до викладання дисципліни. Недоцільно вважати курс Основи християнської культури майданчиком для загальної виховної моралістики. На відміну від релігійно-теологічного підходу, моралістичне викладання хоча і не формує релігієвибір, але ставить завдання непрямого нав’язування християнської моралі, причому в її занадто загальному сенсі. Викладання перетворюється на суцільне моралізаторство, що швидко набридає студентам і формує в них антипатію до як до предмету так і до самого християнства. При цьому в поясненні християнства суб’єктивна позиція викладача визначає тлумачення усіх тем. А насправді схильність до моралізаторства приховує неспроможність зрозуміти і пояснити іншим оригінальність християнства. Позбавити викладання зазначених недоліків повинен інший підхід. На нашу думку при викладанні Основ християнської культури варто користуватися філософською та релігієзнавчої методологією. Адже філософський підхід дозволить відійти від крайнощів релігійного, культурологічного (культурно-історичного) та моралістичного тлумачення Основ християнської культури. Якраз філософське розуміння специфіки релігійного світогляду і його складових та філософське розуміння зв`язку між релігійним світоглядом і релігійною культурою може стати ключем до розв`язання завдання побудови курсу. Тим самим виникає методологічна основа для утвердження оригінальності курсу «Основи християнської культури», його відмінності від курсів «Історія православної культури», «Моральне богослов`я», «Етика». Лише філософсько-релігієзнавчий підхід дає можливість викладати курс об’єктивно, аналітично та цілісно, враховуючи як специфіку християнства так і особливості слухачів. Тоді Основи християнської культури постають філософсько-релігієзнавчою дисципліною, що входить до числа гуманітарних наук.

У викладанні курсу важливо донести до свідомості студентів специфіку християнського релігійного світогляду та культури. Необхідно свідомо наголошувати на тому факті, що висловлювання «всі релігії однакові» не відповідає істині. Але виявлення характерних рис християнства та підкреслення їх цінності для особистості та суспільства має відбуватися в атмосфері толерантності та терпимості до інших релігій. Курс «Основи християнської культури» викладається не тому, що християнство є істинною релігією, якій держава чи ВУЗ надають перевагу. Цей курс викладається в світських закладах освіти тому, що християнський світогляд і християнська культура справили визначальний вплив на формування національної свідомості українського народу, і цей позитивний вплив має відчуватися і в майбутньому.

Об’єктомкурсу «Основи християнської культури» є християнська культура в своїх духовних та матеріальних виявах та складових.

Предметомкурсу «Основи християнської культури» є світоглядні, моральні, ціннісні та суспільні складові християнської культури.

Завданням курсу «Основи християнської культури» є філософське вивчення християнства як релігії та християнської культури як особливої релігійної культури.

Викладання Основ християнської культури підпорядковується двом основним цілям:

Ø ознайомлення студентів з християнською культурою як цілісністю, що єднає ідейно-теоретичні, морально-ціннісні, суспільно-історичні та матеріальні вияви. Продемонструвати складність та багатоаспектність християнської культури, проаналізувати основні проблеми та сучасний стан християнства;

Ø формування і розвиток у студентів теоретичного мислення, здатності творчо і критично розглядати культурні явища й процеси в християнстві. Створити належну теоретичну основу для вільного світоглядного самовизначення кожного юнака і дівчини.

Міждисциплінарні зв′язки: вивчення Основ християнської культури дотичний до курсів Історії, Логіки, Філософії, Релігієзнавства, Соціології, Соціальної психології, Культурології, Етики, Естетики, Політології та інших дисциплін.

Навчальний процес з Основ християнської культурипередбачає засвоєння студентами наступних тем:

Ø Християнська система знань про людину, світ та Бога

Ø Особливості християнського вчення про мораль

Ø Суспільний ідеал християнства та його втілення в українському суспільстві

Ø «Храм як синтез мистецтв та «рай на землі»»

Вивчення Основ християнської культури включає в себе лекції, семінари, індивідуальну та самостійну роботу. Курс завершується складанням заліку.В разі активної роботи на семінарах, успішного складання тестових завдань, студент може отримати ПМК по результатам роботи у семестрі.

Студенти, які з поважних причин не змогли бути присутніми на семінарі, повинні відпрацювати заняття у день консультацій викладача. Студенти, які бажають покращити свою оцінку, можуть відпрацювати не більше двох занять у день консультацій викладача. Відпрацювання відбувається лише в усній формі!

Переглядів: 884