А - стачним швом; б - приточування подвійних оборок, воланів

При з'єднанні оборки або волана із цілою деталлю на основній деталі намічають місце розташування оборки, волана. Якщо оборки неширокі, вертикально розташовані, то їх звичайно втачають в основну деталь (рис. 4.10, а). Під час розкрою основної деталі дають припуск на шов ушивання кожної оборки 0,8—1 см. Оборку накладають на лицьову сторону основної деталі зрізом до наміченої лінії, лицьовою стороною вгору і приточують швом шириною 4-5 мм; основну деталь перегинають, огинаючи зріз оборки, і з виворітного боку на строчці притачання оборки прокладають другу сходинку. Основну деталь розправляють.

Шов ушивання оборки для стійкості оборки може бути настрочений з ліцевої сторони на відстані 1-2 мм від лінії з'єднання зборки.

Якщо оборка або волан не мають зборок або зборки незначні (рис. 4.10, б), то оборку або волан з обробленими зрізами приметують і приточують швом шириною 7-8 мм.

Якщо оборка або волан мають значні зборки, то попередньо зріз підгинають і збирають на зборці (рис. 4.10, в), а потім накладають на лицьову сторону деталі й настрочують на строчці, що закріплює зборки.

Рис. 4.10. З'єднання оборок, воланів із цілою деталлю: а - сточування; б - приточування з обробленими зрізами; в - з підгином зрізу, що приточує

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Варіанти завдання	\|	Методичні рекомендації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.