Вентиляція і ежекція повітря в гірничих виробках

Вентилятор є повітродувною машиною, яка створює надлишковий тиск до 9800 Па, переміщуючи на відстань повітря або газ. Їх застосовуються для провітрювання гірничорозвідувальних виробок, промислових і житлових споруд, відсмоктування шкідливих газів, диму тощо. Вони поділяються на:

· вентилятори головної вентиляції;

· допоміжні (доповнення до перших на окремих ділянках шахти);

· для часткової вентиляції (провітрювання глухих вибоїв за допомогою вентиляційних трубопроводів або інших пристосувань).

Кожний вентилятор може працювати як усмоктувальний і як нагнітальний. За величиною напору вентилятори поділяються на три групи:

· низького тиску (до 980 Па);

· середнього тиску (від 980 до 2940 Па);

· високого тиску (від 2940 до 9800 Па).

За принципом дії вентилятори поділяються на дві групи: відцентрові та осьові.


1 – усмоктувальний патрубок; 2 – корпус або спіральний дифузор; 3 – дифузор; 4 – вал вентилятора, на якому містяться зігнуті лопатки; 5 – кожух; 6 – робоче колесо
Рисунок 3.4 – Типи вентиляторів: а) відцентровий, б) осьовий

Крім вентиляторів для провітрювання використовують енергію стисненого повітря при витіканні зі спеціальних апаратів, які називаються ежекторами. У цьому разі свіже повітря надходить до вибою шляхом усмоктування його ежектором у вентиляційну трубу з виробки. Ежектор складається з сопла подвійного розтруба. Перевага ежекторів – компактність і простота, надійність у роботі; недоліки – низький ККД, невелика продуктивність, подавання повітря на короткі відстані.

1 — сопло; 2 — розтруб; 3 — вентиляційна труба

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Повітряне середовще в гірничих виробках	\|	Освітлення гірничих виробок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.