До семінарського заняття

Під час підготовки першого питання, потрібно звернути увагу на кілька моментів. По-перше, відзначити широку популярність терміна «демократія» протягом усієї історії та відповідну актуальність самого явища демократії в усі часи, а також різне тлумачення цього поняття. По-друге, з’ясувати зміст основних структурних елементів поняття демократії: рівності, свободи, гуманізму. До того ж, слід знати, що рівність передбачає будь-які її виміри, крім матеріальної; свобода ґрунтується на здатності і можливості громадян обирати будь-яку сферу для прикладання своїх сил, що не суперечить демократичному законодавству; гуманізм органічно пов’язаний із розумінням людини та громадянина як центральних елементів усього суспільного, в т. ч. політичного життя. По-третє, слід звернути увагу на дві основні історичні концепції і тенденції в розвитку явища демократії: ідентитарну та конкурентну. Врахуйте їхні відмінності та долю у світовій історії.

Перша з них – ідентитарна демократія – базується на ідеї єдиної волі народу і невизнання можливості існування різних інтересів у суспільстві та їх конкуренції. Головним тут є питання про те , хто має управляти суспільством з метою його демократизації. Практичне втілення цієї тенденції показало її утопічність. Конкурентна ж демократія ґрунтується на визнанні відмінностей інтересів, які мають реалізуватися завдяки принципу представництва. Основним питанням тут є питання не про суб’єкт правління, а про механізм управління суспільством. Звідси випливає основне завдання цієї моделі – виробити такі механізми побудови суспільства, які б ґарантували стабільний розвиток демократичного процесу.

Розпочинаючи знайомство з основними принципами та процедурами демократії, слід, в першу чергу, назвати найбільш відомі: принцип політичного плюралізму, поділ влад, участь у політичному житті, право більшості та захисту права меншості, верховенство права (конституціоналізм), презумпція невинуватості, свобода слова; процедура виборів та референдумів. Дайте характеристику кожному з них. Зверніть увагу на те, що відповідно до плюралізму, суспільство уявляється не однорідним монолітом, а сукупністю суспільних прошарків та груп, які відрізняються важливими для конкретного суспільства ознаками: характером власності, розмірами доходів і т. ін. Політичний плюралізм заперечує монополію на владу з боку будь-якої політичної сили або держави, пропонуючи натомість т. зв. «розпорошення влади», що передбачає багато суб’єктів політичної влади. Саме політичний плюралізм лежить в основі механізму розвитку демократії.

Одним із засадничих принципів демократії є поділ влад. Одним із перших його обґрунтував Ш.-Л. Монтеск’є. Французький мислитель вважав, що всі гілки державної влади мають формуватись справедливим шляхом. Законодавча, виконавча та судова влади мають бути відносно незалежними одна від одної, маючи чіткі межі власної компетенції. Суттєвою умовою тут виступає система стримувань та противаг – спеціально розроблена система правових та політичних балансів.

Важливим принципом демократії є політична участь. Вона може здійснюватись двома основними шляхами: прямо, безпосередньо і завдяки представництву. Перший шлях означає пряме волевиявлення громадянина за допомогою участі у референдумах, мітингах, опитуваннях і т. і. Представницька ж демократія передбачає делегування громадянином частини своїх повноважень довіреній особі – носієві влади. Таке делегування здійснюється, як правило, через процедуру виборів. Основним завданням демократичних виборів є реалізація принципу більшості та поділу влад. Варто тут звернути увагу на те, що сучасна демократична система виборів має два типи, які практикуються в світі: мажоритарний та пропорійний. Мажоритарні вибори (від фран. “більшість”) – вибори за більшістю, яка встановлюється у відповідності до закону. Зміст цієї системи виборів полягає в тому, що обраним вважається той кандидат, який отримав більшість голосів виборців. Пропорційна ж система виборів суттєво відрізняється від мажоритарної тим, що передбачає добре розвинену партійну систему суспільства, оскільки голосування відбувається за партійними списками, а партії отримують таку кількість мандатів, які є пропорційними до кількості набраних голосів. В багатьох країнах практикують змішану систему виборів.

Готуючи третє питання плану, студенти повинні засвоїти новий для себе термін “політична соціалізація”, та його зміст. Важливим моментом є усвідомлення того, що політична соціалізація людини хоч і відображає конкретну ситуацію в політичному житті суспільства, але, в цілому, продовжується усе життя людини. Зверніть увагу на основні вікові періоди політичної соціалізації людини, дайте їм характеристику. Також слід охарактеризувати основні функції, які виконує політична соціалізація.

Розглядаючи основні фактори політичної соціалізації, зверніть увагу на те, що людина в процесі свого життя постійно належить до різних структурних елементів суспільства: сім’ї, школи, громадських організацій, трудових колективів, груп за інтересами та ін. Доцільним тут буде звернення до праці Д. Смелзера “Соціологія”, в якій ґрунтовно розглядаються проблеми політичної соціалізації.

Завершувати підготовку третього питання плану потрібно питанням про політичну участь людини. Нагадаємо, що політична участь – один із принципів демократичного суспільства, що передбачає вільну участь громадянина у політичному житті суспільства у межах законодавчого поля країни. Уважно розгляньте мотиви політичної участі: позитивне прагнення влади з метою самореалізації; політичну участь як компенсацію низької самооцінки; прагматичне прагнення влади в умовах, коли остання істотно впливає на життя людей; корисливі мотиви. А далі розгляньте передумови політичної участі людини: матеріальні, політико-правові, соціально-культурні. Зверніть увагу на основні закономірності, які діють у рамках цих передумов. І, насамкінець, варто зачепити питання про політичну участь людини в умовах тоталітарного режиму, що передбачає ознайомлення з двома основними типами політичної поведінки: героїчним та егоїстичним.

Останнє питання плану розпочніть з констатації того, що політичне лідерство – вкрай важливий елемент політичного життя суспільства. Покажіть рівні політичного лідерства, його форми, а також вимоги до політичного лідера, враховуючи те, що політичне лідерство – це поняття, яке передбачає як одиничного суб’єкта, так і групового, колективного. Ключовою у підготовці даного питання є концепція політичного лідерства, яка висвітлена німецьким соціологом минулого століття М. Вебером. Зверніть увагу на те, що він вирізняє три історичних типи політичного лідерства: традиційний, бюрократичний та харизматичний. Віднайдіть характеристику, яку він дає кожному з типів. Наприкінці розгляньте це питання в контексті політичного життя сучасної України, особливо на тлі новітньої української революції і тих подій, які розгорнулися після неї (окупація та анексія Криму, військові дії на Сході України).

Тема 9. Функціонування сучасних політичних систем та перспективи розвитку сучасного світу.

План.

1. Політичні реальності сучасного світу.

2. Типологія сучасних політичних систем. Класичні політичні системи.

3. Головні соціально-політичні тенденції розвитку сучасного світу.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Література.	\|	Реферати.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.