Силові приводи пристроїв. Пневматичні поршневі приводи.

Вказані приводи застосовуються для створення значних зусиль і скорочення часу затискання.

В конструкціях пристроїв рекомендується застосовувати пневматичні циліндри, які виготовляються промисловістю, наступних нормалізованих діаметрів робочої порожнини циліндрів: 50, 60, 75, 100, 125, 200, 250, 300 мм.

Для цього визначають діаметр пневмоциліндра за формулою:

, (4.15)

де Q – задане зусилля на штоці, Н;

Р – тиск стиснутого повітря, (Р=0,4…0,6 МПа).

Знайдений діаметр округляють до більшого найближчого розміру і по прийнятому визначають діюче зусилля на штоці.

Гідравлічні затискні пристрої. Вони мають малі габаритні розміри і дозволяють створювати значні зусилля в порівнянні з пневматичними.

Для розрахунку гідравлічних затискних пристроїв необхідно знати: зусилля на штоці Q, хід поршня L, час робочого ходу t. задаючись тиском робочої рідини Р_р визначають площу поршня і його діаметр:

, (4.16)

де F_пор – площа поршня циліндра, см²;

Q – зусилля на штоці, Н;

Р_р – тиск робочої рідини в гідроциліндрі, МПа;

- коефіцієнт корисної дії ( =0,9 при ущільненні манжетами і =0,97 при ущільненні кільцями).

Визначається об’єм робочої рідини, що поступає в циліндр за повний ход поршня:

, (4.17)

де L – хід поршня, мм.

Визначається фактична подача насоса:

, (4.18)

де V_H – робочий об’єм гідронасоса, см3;

n_Н – частота обертання вала насоса, хв.-1;

- об’ємний ККД насоса, ( =0,9).

Та час робочого ходу:

, (4.19)

Потужність, що витрачається на привод насоса (Вт), визначається:

, (4.20)

Розрахунок небезпечного перерізу деталі в вигляді стержня круглого перерізу по допустимим напруженням розтягування (стискання) проводиться за формулою:

, (4.21)

де [σ] – допустиме напруження розтягування (стискання), МПа;

Р – осьова сила, що діє на стержень, Н;

d – діаметр небезпечного перерізу, мм.

Розрахунок на згин діаметра валів і осей круглого перерізу проводиться за формулою:

, (4.22)

де М – згинаючий момент, Н · м;

[σ_зг.] – допустиме напруження при згині, МПа.

Складальне креслення розробленого пристрою виконується, як правило, на листі формату А1. Число видів розрізів та перерізів повинно бути достатнім для швидкого визначення конструкції виробу. На кресленні проставляють габаритні розміри, також приєднувані і установчі розміри з обґрунтованими відхиленнями.

Для пояснення зображення, описання його принципу роботи та умов правильної експлуатації виробу на кресленні загального виду наводять технічну характеристику та технічні вимоги. В технічній характеристиці вказують тип установки, продуктивність, частоту обертання, потужність, тиск, максимальне зусилля, крутний момент, тип привода, робочу температуру, габарити та масу.

В технічних вимогах наводять регулювання виробу, значення зазорів в рухомих з’єднаннях, вимоги до якості виробу (безшумність, вібростійкість та ін.), мащення рухомих механізмів, умови транспортування і зберігання, особливі умови експлуатації та фарбування виробу.

На кресленні проставляються позиції і складається специфікація на окремих листах формату А4, в відповідності з діючим стандартом, які наводяться в додатках розрахунково-пояснювальної записки. Слід пам’ятати, що складальні креслення повинні відповідати вимогам ГОСТів та ЄСКД.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ексцентрикові затискачі.	\|	Приблизний середній річний пробіг автомобілів для степної зони України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.