Практичне заняття № 4 – 2 години.

Мета занять: перевірити, поглибити та закріпити знання про поняття учасників кримінального процесу, їх правовий статус і роль у кримінальному судочинстві.

Питання для обговорення на занятті:

1. Поняття суб'єктів (учасників) кримінального процесу та їх класифікація.

2. Державні органи і посадові особи, що здійснюють кримінальне судочинство, їх повноваження:

- суд, суддя;

- прокурор;

- слідчий, начальник слідчого підрозділу;

- орган дізнання;

- особа, що проводить дізнання, дізнавач.

3. Обставини, що виключають можливість участі в судочинстві суддів, народних засідателів, прокурора, слідчого, осіб, що провадять дізнання (дізнавача).

4. Учасники, інтереси яких зачіпаються в кримінальному процесі, їх правове становище:

- підозрюваний, обвинувачений, підсудний;

- потерпілий;

- цивільний позивач, цивільний відповідач.

5. Рішення ситуаційних завдань.

Завдання для індивідуальної роботи:

Тематика рефератів та повідомлень

1. Суд та суддя в кримінальному процесі України.

2. Слідчий та його процесуальний статус.

3. Потерпілий і гарантії захисту його честі та майнових інтересів.

Завдання для самостійної роботи:

1. Представник Президента України в АРК викликав суддю районного суду i запропонував тому направити кримінальну справу, що знаходилась в його провадженні, на додаткове розслідування в зв’язку з неодноразовими, на його погляд обґрунтованими зверненнями потерпілого по кримінальній справі до Президента.

Чи зобов'язаний суддя виконати цю пропозицію? Запропонуйте варіант рішення.

2. Підсудний у судовому засіданні заявив відвід прокуророві, при цьому вказав, що останній не може бути об'єктивним державним обвинувачем по справі в силу двох причин.

По-перше, в зв’язку з тим, що він, тобто прокурор, приймав участь у досудовому розслідуванні. По-друге, виступаючи за місцем роботи підсудного він, прокурор, вже висловив свою думку, що підсудний винен у інкримінованому йому злочині.

Чи буде задоволено заявлений відвід?

3. Порядок відводу судді:

а) відвід, заявлений двом суддям, здійснюється:

- всім складом суду;

- почергово двома суддями без судді, якому заявлено відвід;

- головуючим даного суду;

- головуючим вищестоящого суду;

б) відвід одному судді здійснюється:

- всім складом суду;

- двома суддями без судді, якому заявлено відвід.

4. Начальник Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АРК порушив кримінальну справу, та прийняв її до свого провадження, а потім доручив проведення дізнання дільничному інспектору та оперуповноваженому ВКР. Передаючи справу, він дав їм вказівку про проведення по справі двох обшуків, трьох виїмок документів, п’яти очних ставок, експертизи та пред’явлення обвинувачення.

Чи є обов'язковими вказівки начальника ОВС? Чи не перевищив він у даному випадку свої повноваження?

5. Підсудний Печериця відмовився від захисника у судовому засіданні. Суд виніс ухвалу про призначення захисника для підсудного Печерицi. Мотивував він це тим, що інтереси Печерицi знаходяться у протиріччі із інтересами іншого підсудного Лопушенка, а у цьому випадку відповідно до ст.45 КПК України обов'язкова участь захисника.

Чи правильне рішення суду? Як потрібно було поступити суду, якби Печериця обвинувачувався у здійсненні злочину за який може бути призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі?

Методичні вказівки до вивчення теми:

1. В процесі розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ беруть участь різні суб’єкти, які вступають між собою в кримінально-процесуальні відносини. Їх процесуальний статус і роль в кримінальному судочинстві різні. Так, одні суб’єкти - державні органи і посадові особи - ведуть процес, другі - громадяни і юридичні особи - відстоюють у справі свої інтереси, треті - залучаються до кримінального процесу з метою виконання допоміжних функцій. Вказана різниця може бути підставою для класифікації суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності. Показником засвоєння даного питання теми є знання визначення поняття “суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності”, а також вміння їх класифікувати.

2. Державні органи і посадові особи, які ведуть процес - це основні суб’єкти, оскільки без них неможлива кримінально-процесуальна діяльність. Це - суд (суддя), прокурор, слідчий, начальник слідчого відділу, орган дізнання, особа, яка провадить дізнання. Під час обговорення питання необхідно охарактеризувати кожного із перерахованих суб’єктів. При цьому рекомендується дотримуватися наступного порядку: а) дати роз’яснення певного терміну (“суд”, “прокурор” і т.п.), використовуючи ст. 32 КПК України; б) розкрити порядок призначення (обрання) на певну посаду, ознайомившись з нормами законів України “Про статус суддів”, “Про прокуратуру”, Положення про органи досудового слідства у системі МВС України; в) перерахувати обставини, які виключають можливість участі того чи іншого суб’єкта у конкретній кримінальній справі (ст.ст. 54, 55, 58, 60 КПК), а також вказати порядок його відводу; г) охарактеризувати повноваження кожного суб’єкта, посилаючись на певні статті КПК.

3. До кримінально-процесуальної діяльності залучаються громадяни і юридичні особи, які мають самостійний інтерес у кримінальній справі (учасники процесу). Згідно з п.8 ст.32 КПК України, до учасників процесу відносяться обвинувачений, підозрюваний, а також потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники. При обговоренні питання пропонується охарактеризувати таких учасників процесу, як обвинувачений, підозрюваний, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники.

Висвітлюючи процесуальний стан перерахованих учасників кримінального процесу, необхідно, перш за все, вказати, кого кримінально-процесуальний закон визнає обвинуваченим (ст.43 КПК), підозрюваним (ст.43¹ КПК), захисником (ст.ст. 44-48), потерпілим (ст.49 КПК), цивільним позивачем (ст.50 КПК), цивільним відповідачем (ст.51 КПК) і їх представниками (ст.52 КПК); назвати кримінально-процесуальну функцію, яку здійснює той чи інший учасник процесу.

При вивченні даного питання слід звернути увагу на те, що громадяни набувають кримінально-процесуального статусу обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача і їх представників після винесення певного процесуального рішення органу дізнання, досудового слідства і суду (постанови про притягнення як обвинуваченого, про визнання особи потерпілим і т.п.). Що стосується підозрюваного, то такого процесуального статусу особа набуває після: 1) затримання в порядку ст.106 (ст.115 КПК України); 2) застосування щодо нього запобіжного заходу до винесення постанови про притягнення як обвинуваченого.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА № 4	\|	ТЕМА № 5.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.