• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ціанування і нітроцементація

Ціанування – хіміко – термічна обробка, при якій поверхня насичується одночасно вуглецем та азотом.

Здійснюється в ваннах з розплавленими ціаністими солями, наприклад NaCN з добавками солей NаCl, BaCl та ін. При окисленні ціаністого натрію утворюється атомарний азот та окис вуглецю:

Глибина шару і концентрація в ньому вуглецю і азоту залежать від температури процесу та його тривалості.

Ціанований шар володіє високою твердістю 58…62 HRC і гарними показниками до спрацювання. Підвищується утомна міцність та корозійна стійкість.

Тривалість процесу 0,5…2 години.

Високотемпературне ціанування – проводиться при температурі 800…950^oС, супроводжується переважним насиченням сталі вуглецем до 0,6…1,2%, (рідинна цементація). Вміст азоту в ціанованому шарі 0,2…0,6%, товщина шару 0,15…2 мм. Після ціанування вироби піддаються гартуванню і низькому відпуску. Кінцева структура ціанованого шару складається з тонкого шару карбонітридів Fe₂(C, N), а потім азотистий мартенсит.

В порівнянні з цементацією високотемпературне ціанування проходить з більшою швидкістю, приводить до меншої деформації деталей, забезпечує більшу твердість і опір зносу.

Низькотемпературне ціанування – проводиться при температурі 540…600^oС, супроводжується переважним насиченням сталі азотом. Проводиться для інструментів з швидкоріжучих, високохромистих сталей, є остаточною обробкою.

Основним недоліком ціанування є отруйність ціаністих солей.

Нітроцементація – газове ціанування, здійснюється в газових сумішах з цементуючого газу і дисоційованого аміаку.

Склад газу, температура процесу визначають співвідношення вуглецю і азоту в ціанованому шарі. Глибина шару залежить від температури і тривалості витримки.

Високотемпературна нітроцементаціяпроводиться при температурі 830…950^oС, для машинобудівельних деталей з вуглецевих і мало вуглецевих сталей при підвищеному вмісті аміаку. Завершальною термічною обробкою є гартування з низьким відпуском. Твердість досягає 56…62 HRC.

На ВАЗі 95% деталей піддають нітроцементації.

Низькотемпературній нітроцементаціїпіддають інструмент з швидкоріжучої сталі після термічної обробки (гартування і відпуск). Процес проводять при температурі 530…570^oС, на протязі 1,5…3 годин. Утворюється поверхневий шар товщиною 0,02…0,004 мм з твердістю 900…1200 HV.

Нітроцементація характеризується безпекою в роботі, низькою вартістю.

Леговані сталі

Леговані сталі – це сплави на основі заліза, у хімічний склад яких спеціально введені легуючі елементи, які забезпечують при певних способах виробництва і обробки необхідну структуру і властивості.

Легуючими елементами називають хімічні елементи, спеціально введені у сталь для отримання заданої будови, структури, фізико-хімічних і механічних властивостей.

Основними легуючими елементами в сталях є: Mn, Si, Cr, Ni, Mo, W, Co, Cu, Ti, V, Zr, Nb, Al, B.

В деяких сталях легуючими елементами можуть бути також : P, S, N, Se, Te, Pb, Ce, La. Перераховані елементи, а також H, O, Sn, Sb, As, Bi можуть бути також домішками у сталі. Вміст легуючих елементів у сталі може коливатися від тисячних долей проценту до десятків процентів. У легованих сталях вміст окремих елементів більший, ніж вміст цих же елементів у вигляді домішок. Деякі легуючі елементи (V, Zr, Nb, Ti, В) можуть суттєво впливати на структуру і властивості сталі при вмісті їх у сотих долях процента (В- у тисячних долях процента). Такі сталі іноді називають мікролегованими.

Читайте також:

1. Ціанування (нітроцементація) сталі

Переглядів: 936