Гарантії незалежності суддів

Основу діяльності судді складає здійснення правосуддя. При цьому судді надається цілий ряд гарантій забезпечення незалежних умов для здійснення правосуддя з метою охорони прав і свобод фізичних і юридичних осіб. Забороняється втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Особа, що порушила заборону, притягається до юридичної відповідальності згідно з законом.

При розгляді справи суддею, він не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих питань, а також передавати її для ознайомлення, крім випадків, передбачених законом.

Незалежність суддів забезпечується:

—законодавчо визначеним порядком призначення, обрання,зупинення повноважень судді або звільнення з посади;

—спеціальним порядком присвоєння військових звань суддям військових судів;

—наявністю особливої процедури здійснення правосуддя;

—неприпустимістю втручання в діяльність суддів при здійсненні ними своїх повноважень;

—юридичною відповідальністю за неповагу до суду або судці;

—правом на відставку;

—недоторканністю судді, яка поширюється на житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, майно та документи,що йому належать;

—особливим порядком фінансування суддів;

—створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріального і соціального забезпечення суддів відповідно до їх статусу;

—наявністю системи органів суддівського самоврядування.
Питанням незалежності та недоторканості судців присвячене

Рішення КСУ від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004 у справі про незалежність судів як складову їхнього статусу.

Незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону.

Незалежність суду та судді є гарантією дотримання правопорядку в державі, на що спрямовується будь-яка судово-правова реформа, не особистим привілеєм, а способом захисту публічних інтересів, насамперед прав і свобод громадянина, організації чи установи або держави. Тому держава зобов'язана гарантувати, забезпечувати і захищати незалежність суддів — виконувати функцію зовнішнього регулятора цієї незалежності. Л.І. Григор'єва зазначає, що право і обов'язок судді бути незалежним без будь-яких обмежень, впливів, спокус, тиску, погроз чи втручання (прямого або непрямого) з боку будь-якої особи передбачають, зокрема, його право і обов'язок бути незалежним від своїх колег — суддів і начальників.

Незалежність є передумовою об'єктивності та неупередженості суддів. Вони при здійсненні правосуддя, приймаючи рішення у судовій справі, повинні керуватися лише законом, конституційною нормою прямої дії про верховенство права, виходити з власного його розуміння та переконання, бути незалежними як від учасників судового процесу, так і від представників державної влади.

Незалежність суддів забезпечується системою гарантій, однією з яких є матеріальне забезпечення. Воно пов'язане з оплатою праці, наданням щорічних оплачуваних відпусток, соціальним забезпеченням, забезпеченням житлом, соціально-побутовим, медичним і транспортним обслуговуванням, обов'язковим державним страхуванням життя і здоров'я. Судді та члени їх сімей забезпечуються захистом з боку Управління державної служби охорони та МВС відповідно до чинного законодавства. Захист відбувається із залученням новітніх засобів зв'язку та охоронної сигналізації в приміщеннях, де проживають судді та їх сім'ї.

Недоторканність суддів — один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення — забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Додаткові гарантії незалежності і недоторканності суддів, крім уже передбачених Конституцією, можуть встановлюватися також законами. Такі гарантії визначені, зокрема, ст. 13 Закону "Про статус суддів".

Як зазначається у вищезазначеному Рішенні КСУ, не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Суддя повинен бути не тільки незалежним, а і мати чітку громадянську позицію, тому що саме на це чекає громадськість, яка прагне вирішення суддею правових питань виключно на підставі закону. Таке право громадськості регламентовано Європейською хартією про статус суддів, яка була прийнята у Страсбурзі Радою Європи у 1998 р. В ній визначається, що статус суддів передбачає забезпечення компетентності, незалежності й безсторонності, яких будь-яка людина та держава законно очікує від судових органів, від кожного судді, яким довірено захист прав та свобод людини і громадянина.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості статусу військових суддів	\|	Обов'язки професійного судді

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.