• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Правоохоронна діяльність інших органів.

1. Приватний підприємець Борисов Євген Дмитрович направив запит до Державної митної служби України. В ньому він хоче дізнатися інформацію щодо такого питання: чи зобов’язаний митний орган дотримуватися послідовності виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення, зазначену у «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 631 від 30.05.2012г.

Чи отримає Борисов Євген Дмитрович відповідь на своє запитання з Державної митної служби України?

Відповідь: Ні. Тому що Указом Президента України від 24.12.12 №726/2012 утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України. Отже такого органу, як Державна митна служба України вже не існує.

ТЕСТИ:

1. Предмет дисципліни "Судові та правоохоронні органи України"– це:

а) суспільні відносини, які виникають в діяльності людей;

б) об’єкти матеріального світу, які регулюються нормами права;

в) відомості про державні органи, які здійснюють судову та правоохоронну діяльність;

г) суспільні відносини, які виникають між суб’єктами та об’єктами державного управління.

2. Система курсу “Судові та правоохоронні органи” – це:

а) його внутрішня будова;

б) окремі елементи вивчення;

в) його предмет;

г) сукупність методів.

3. Однією з провідних функцій держави є:

а) неправовий вплив на суспільні відносини;

б) забезпечення охорони прав та законних інтересів громадян від протиправних посягань, забезпечення принципу законності;

в) вплив на державне управління;

г) забезпечення безпеки судочинства.

4. Приписи — це:

а) покладення прямого юридичного зобов'язання не чинити ті чи інші дії;

б) правове регулювання;

в) переконання;

г) покладення прямого юридичного зобов'язання чинити ті чи інші дії.

5. До головних правоохоронних функцій належать:

а) профілактична;

б) дозвільна;

в) охоронна;

г) захисна.

6. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» прийнято:

а) 07.07.2001;

б) 07.01.2010;

в) 01.07.2010;

г) 07.07.2010.

7. Контроль за законністю судових рішень і дотриманням судом процедури їх прийняття стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів здійснює:

а) прокуратура;

б) Вища рада юстиції;

в) Вища кваліфікаційна комісія суддів України;

г) Міністерство юстиції України.

8. Функції органів судової влади:

а) контроль;

б) профілактика;

в) правосуддя;

г) судовий розгляд.

9. Ознаки правосуддя:

а) суб'єктом, який відправляє правосуддя, може бути тільки суд;

б) правосуддя здійснюється від імені держави;

в) акти правосуддя з конкретної справи мають силу закону;

г) правосуддя здійснюється у суворо встановленій законом процесуальній формі.

10. Конституційні засади судочинства:

а) обов'язковість рішень суду;

б) гласність судового процесу;

в) змагальність сторін;

г) законність.

11. Сутність забезпечення обвинуваченому права на захист як конституційної засади судочинства полягає у:

а) правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця проживання та інших обставин;

б) правосуддя в Україні здійснюється в повній відповідності з законодавством України;

в) особа, яка скоїла правопорушення, може бути притягнута до відповідальності лише за умови доведеності її вини в судовому засіданні;

г) підозрюваний, обвинувачений має право на захист. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

12. Сутність гласності судового процесу як конституційної засади судочинства полягає у:

а) правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця проживання та інших обставин;

б) правосуддя в Україні здійснюється в повній відповідності з законодавством України;

в) особа, яка скоїла правопорушення, може бути притягнута до відповідальності лише за умови доведеності її вини в судовому засіданні;

г) розгляд справ у всіх судах України є відкритим.

13. Судову систему України складають::

а) суди загальної юрисдикції;

б) суди спеціальної юрисдикції;

в) суди конституційної юрисдикції;

г) суди апеляційної юрисдикції.

14. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є:

а) місцеві суди;

б) апеляційні суди;

в) вищі спеціалізовані суди;

г) Верховний суд України.

15. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами:

а) спеціалізації;

б) гласності;

в) територіальності;

г) інстанційності.

16. Вимога принципу спеціалізації полягає в тому, що:

а) кожна стадія судового процесу відбувається у перед­баченій процесуальним законодавством судовій інстанції;

б) мережа судових органів має рівномірно поширюватись на всі адміністративно-територіальні одиниці України;

в) існує необхідність в окремих випадках перегляду судового рішення;

г) передбачає створення судових ланок з визначеною компетенцією в окремих галузях права, тобто уповноважених вирішу­вати справи визначених категорій.

17. Судовий орган, що наділений відповідними процесуальними повноваженнями, які залежать від стадії судового процесу щодо роз­гляду, вирішення або перегляду справи – це:

а) Кабінет Міністрів України;

б) органи місцевого самоврядування;

в) судова інстанція;

г) спеціальна інстанція.

18. В апеляційній інстанції:

а) справа розглядається вперше, і в судовому засіданні суд постановляє судове рішення по суті;

б) переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І інстанції;

в) переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І та ІІ інстанцій, а також перегляд судових рішень, ухвал у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами чи при неправильному застосуванні норм процесуального права, що істотно вплинули на правильність судового рішення;

г) встановлення відповідності Конституції законів України.

19. В касаційній інстанції:

а) справа розглядається вперше, і в судовому засіданні суд постановляє судове рішення по суті;

б) переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І інстанції;

в) переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І та ІІ інстанцій, а також перегляд судових рішень, ухвал у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами чи при неправильному застосуванні норм процесуального права, що істотно вплинули на правильність судового рішення;

г) встановлення відповідності Конституції законів України.

20. До судів І інстанції належать:

а) Апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя; Апеляційний суд Автономної Республіки Крим; Апеляційні господарські суди, Апеляційні адміністративні суди;

б) Місцеві загальні суди; Місцеві господарські суди; Місцеві адміністративні суди;

в) Верховний суд України;

г) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адмiнiстративний суд України.

21. Єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні:

а) Верховний суд України;

б) Вищий господарський суд України;

в) Конституційний суд України;

г) Вищий адмiнiстративний суд України.

22. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів:

а) громадянин України не молодший 30 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше 5 років, проживає в Україні не менше 10 років і володіє державною мовою;

б) громадянин України не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше 3 років, проживає в Україні не менше 15 років і володіє державною мовою;

в) громадянин України не молодший 25 років, який має стаж роботи у галузі права не менше 3 років, проживає в Україні не менше 10 років;

г) громадянин України не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше 3 років, проживає в Україні не менше 10 років і володіє державною мовою.

23. Місцеві суди, які розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин:

а) місцеві загальні суди;

б) місцеві господарські суди;

в) місцеві кримінальні суди;

г) місцеві адміністративні суди.

24. Місцеві суди, які розглядають адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа:

а) місцеві загальні суди;

б) місцеві адміністративні суди.

25. Організаційними формами суддівського самоврядування є:

а) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;;

б) ради суддів відповідних судів;

в) конференції суддів відповідних судів, Рада суддів України;

г) з'їзд суддів України.

26. Види апеляційних судів:

а) апеляційні суди з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення;

б) апеляційні суди з розгляду господарських справ;

в) апеляційні суди з розгляду адміністративних справ;

г) апеляційні військові суди.

27. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом:

а) п’яти днів з дня його проголошення;

б) п‘ятнадцяти днів з дня його проголошення;

в) десяти днів з дня його проголошення;

г) тридцяти днів з дня його проголошення.

28. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ утворений:

а) 01 жовтня 2001 року:

б) 01 листопада 2010 року;

в) 01 жовтня 2010 року:

г) 01 листопада 2001 року.

29. Вищий господарський суд утворено в:

а) 2001 році:

б) 2002 році;

в) 2010 році:

г) 2005 році.

30. Вищий спеціалізований суд є судом першої (і останньої інстанції) у справах щодо:

а) оскарження рішень, дій чи бездіяльності ЦВК стосовно встановлення результатів виборів (лише нардепів і ПУ) або Всеукраїнського референдуму;

б) оскарження рішень, дій чи бездіяльності ПУ, ВРУ, Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

в) управління державним майном;

г) дострокового припинення повноважень нардепа України.

31. У складі Вищого господарського суду передбачено:

а) 97 суддівських посад;

б) 95 суддівських посад;

в) 100 суддівських посад;

г) 120 суддівських посад.

32. У складі всіх вищих спеціалізованих судів для вирішення питань пов’язаних із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції та інших питань віднесених до його повноважень законом діє:

а) апарат; г) рада суддів.

б) секретаріат;

в) Пленум;

33. До складу Верховного Суду України входять:

а) сорок вісім суддів;

б) сорок сім суддів;

в) сорок шість суддів;

г) сорок три судді.

34. Суддя Верховного Суду України:

а) бере участь у розгляді справи в порядку, встановленому процесуальним законом;

б) аналізує судову практику, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства та його застосування;

в) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду України;

г) здійснює інші повноваження, визначені законом.

35. Персональний склад судових палат визначається:

а) суддями Верховного Суду України за пропозицією Пленуму Верховного Суду України;

б) Верховною Радою України за поданням Міністра юстиції України;

в) Пленумом Верховного Суду України за пропозицією суддів Верховного Суду України;

г) Міністром юстиції України.

а) перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті;

б) порушення цілісності правових актів;

в) порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

г) невідповідність Конституції України.

37. Основним методом вивчення дисципліни “Судові та правоохоронні органи України”:

а) метод діалектики;

б) історичний;

в) системного аналізу;

г) абстрагування.

38. Навчальна дисципліна “Судові та правоохоронні органи України” тісно пов‘язана з:

а) теорією держави та права;

б) кримінологією;

в) конституційним правом;

г) кримінальним процесом.

39. Правоохоронна діяльність – це:

а) діяльність уповноважених державних органів та недержавних організацій з метою охорони прав і свобод громадян, забезпечення законності та правопорядку;

б) діяльність держави, спрямована на забезпечення інтересів владних суб’єктів;

в) юридична рівність суб’єктів правовідносин;

г) волевиявлення у здійсненні юридичних дій.

40. Правоохоронні функції поділяють на:

а) загальні, особливі;

б) головні, спеціальні;

в) загальні, другорядні;

г) головні, другорядні.

41. До другорядних функцій належать:

а) контрольна;

б) аналітична;

в) інформаційна;

г) оперативно-розшукова.

42. Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється:

а) різними органами, що входять до судової системи;

б) органами виконавчої влади;

в) незалежними та безсторонніми судами;

г) органами законодавчої влади.

43. Контроль за законністю судових рішень і дотриманням судом процедури їх прийняття стосовно суддів місцевих та апеляційних суддів здійснює:

а) прокуратура;

б) Вища рада юстиції;

в) Вища кваліфікаційна комісія суддів України;

г) Міністерство юстиції України.

44. Правосуддя – це:

а) другорядна функція судової влади;

б) вид державної діяльності, що здійснюється судом, результатом якої є суб’єктивне судове рішення;

в) вид державної діяльності, що здійснюється судом на підставі закону, зміст якої становить розгляд і вирішення судових справ, а результатом є винесення справедливого судового рішення, яке має загальнообов’язковий характер;

г) порядок прийняття судового рішення, яке суддя виносить враховуючи окремі обставини справи.

45. Виключна, професійна діяльність судів по відправленню правосуддя, процес втілення правосуддя – це:

а) судочинство;

б) суспільні відносини в сфері державного управління;

в) спосіб зов­ніш­нього оформлення норм;

г) контрольна функція.

46. Сутність законності як конституційної засади судочинства полягає у:

а) правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця проживання та інших обставин;

б) правосуддя в Україні здійснюється в повній відповідності з законодавством України;

в) особа, яка скоїла правопорушення, може бути притягнута до відповідальності лише за умови доведеності її вини в судовому засіданні;

г) підозрюваний, обвинувачений має право на захист. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

47. Сутність рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом як конституційної засади судочинства полягає у:

а) правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця проживання та інших обставин;

б) правосуддя в Україні здійснюється в повній відповідності з законодавством України;

в) особа, яка скоїла правопорушення, може бути притягнута до відповідальності лише за умови доведеності її вини в судовому засіданні;

г) підозрюваний, обвинувачений має право на захист. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

48. Контрольна функція судової влади полягає в тому, що:

а) вона здійснює самоконтроль;

б) вона проводить внутрішній контроль над діяльністю апарату суду;

в) вона здійснює контроль за законністю й обґрунтованістю рішень і дій державних органів, посадових осіб та державних службовців у разі їх оскарження до суду;

г) вона здійснює контроль за законністю й обґрунтованістю арештів і затримань, застосованих ОВС; санкціонування проведення дій, пов´язаних з обмеженням прав громадян, передбачених Конституцією України.

49. Систему судів загальної юрисдикції складають:

а) місцеві суди;

б) апеляційні та вищі спеціалізовані суди;

в) військові суди;

г) Верховний суд України.

50. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються:

а) Верховною Радою України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду ;

б) Кабінет Міністром України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду;

в) Міністром юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду;

г) Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

51. Вимога принципу територіальності полягає в тому, що:

а) кожна стадія судового процесу відбувається у перед­баченій процесуальним законодавством судовій інстанції;

б) мережа судових органів має рівномірно поширюватись на всі адміністративно-територіальні одиниці України;

в) існує необхідність в окремих випадках перегляду судового рішення;

г) передбачає створення судових ланок з визначеною компетенцією в окремих галузях права, тобто уповноважених вирішу­вати справи визначених категорій.

52. Вимога принципу інстанційності полягає в тому, що:

а) кожна стадія судового процесу відбувається у перед­баченій процесуальним законодавством судовій інстанції;

б) мережа судових органів має рівномірно поширюватись на всі адміністративно-територіальні одиниці України;

в) існує необхідність в окремих випадках перегляду судового рішення;

г) передбачає створення судових ланок з визначеною компетенцією в окремих галузях права, тобто уповноважених вирішу­вати справи визначених категорій.

53. Процесуальне законодавство визначає такі судові інстанції:

а) апеляційно-касаційна інстанція;

б) ІІ - Апеляційна інстанція;

в) ІІІ - Касаційна інстанція;

г) І інстанція.

54. В І інстанції:

а) справа розглядається вперше, і в судовому засіданні суд постановляє судове рішення по суті;

б) переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І інстанції;

в) переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І та ІІ інстанцій, а також перегляд судових рішень, ухвал у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами чи при неправильному застосуванні норм процесуального права, що істотно вплинули на правильність судового рішення;

г) встановлення відповідності Конституції законів України.

55. До судів касаційної інстанції належать:

а) Апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя; Апеляційний суд Автономної Республіки Крим; Апеляційні господарські суди, Апеляційні адміністративні суди;

б) Місцеві загальні суди; Місцеві господарські суди; Місцеві адміністративні суди;

в) Верховний суд України;

г) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адмiнiстративний суд України.

56. До судів апеляційної інстанції належать:

а) Апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя; Апеляційний суд Автономної Республіки Крим; Апеляційні господарські суди, Апеляційні адміністративні суди;

б) Місцеві загальні суди; Місцеві господарські суди; Місцеві адміністративні суди;

в) Верховний суд України;

г) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адмiнiстративний суд України.

57. Сукупність прав та обов’язків суддів, закріплених та гарантованих законом – це:

а) єдність статусу судді;

б) наділення суддів повноваженнями;

в) їх правовий статус;

г) забезпечення реалізації суддями повноважень в особливо важливих сферах діяльності.

58. Види місцевих судів:

а) місцеві загальні суди;

б) місцеві господарські суди;

в) місцеві кримінальні суди;

г) місцеві адміністративні суди.

59. Районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, які розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення:

а) місцеві загальні суди;

б) місцеві господарські суди;

в) місцеві кримінальні суди;

г) місцеві адміністративні суди.

60. Голова місцевого суду, його заступник призначаються на посади строком на :

а) п’ять років;

б) десять років;

в) п’ятнадцять років;

г) три роки.

61. Найвищий орган суддівського самоврядування – це:

а) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;;

б) ради суддів відповідних судів;

в) конференції суддів відповідних судів, Рада суддів України;

г) з'їзд суддів України.

62. Значення діяльності апеляційного суду:

а) є додатковою гарантією справедливості рішення місцевого суду;

б) є гарантією від незаконного і необгрунтованого засудження підсудного або, навпаки,від залишення непокараними осіб, які вчинили злочини;

в) забезпечує виправлення помилок, яких припустився суд першої інстанції.

г) є формою судового контролю за діяльністю судів нижчого рівня.

63. Вищими спеціалізованими судами є:

а) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

б) Верховний суд України;

в) Вищий господарський суд України;

г) Вищий адміністративний суд України.
64. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ розпочав свою діяльність:

а) 01 жовтня 2001 року:

б) 01 листопада 2010 року;

в) 01 жовтня 2010 року:

г) 01 листопада 2001 року.

65. Вищий адміністративний суд утворено в:

а) 2001 році:

б) 2002 році;

в) 2010 році:

г) 2005 році.

66. У складі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ передбачено:

а) 97 суддівських посад;

б) 95 суддівських посад;

в) 100 суддівських посад;

г) 120 суддівських посад.

67. У складі Вищого адміністративного суду передбачено:

а) 97 суддівських посад;

б) 95 суддівських посад;

в) 100 суддівських посад;

г) 120 суддівських посад.

68. Основне завдання ВСУ:

а) полягає у здійснення перегляду судових рішень з метою забезпечення однакового забезпечення норм матеріального права усіма судами загальної юрисдикції;

б) забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини, якщо їх виконання вимагає перегляду виконання судових рішень національних судів;

в) встановлення відповідності Конституції законів України;

г) перегляд рішень, ухвал, вироків судів І інстанції.

69. Суддею Верховного Суду України може бути:

а) особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше п'ятнадцяти років;

б) особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;

в) суддя Вищого спеціалізованого суду;

г) суддя Конституційного Суду України.

70. У Верховному Суді України діють:

а) Судова палата в адміністративних справах;

б) Судова палата у господарських справах;

в) Судова палата у справах про адміністративні правопорушення;

г) Судова палата у цивільних справах.

71. Свою діяльність Конституційний Суд України будує на засадах:

а) верховенства права;

б) незалежності суддів при відправленні правосуддя;

в) рівноправності суддів;

г) суб’єктивізму.

а) перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті;

б) порушення цілісності правових актів;

в) порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

г) невідповідність Конституції України.

73. Систему органів прокуратури становлять:

а) Генеральна прокуратура України;

б) прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних);

в) міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури;

г) військові прокуратури.

74. Прокурорами можуть призначатися:

а) громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові якості;

б) громадяни України, які мають вищу юридичну освіту;

в) громадяни України, які мають необхідні ділові і моральні якості;

г) громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості.

75. Державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України і підпорядкований Президенту України:

а) прокуратура:

б) Міністерство внутрішніх справ;

в) Служба Безпеки України;

г) Державна міграційна служба України.

76. Принципи діяльності Служби безпеки України:

а) законності;

б) поваги до прав і гідності особи;

в) партійності;

г) відповідальності перед народом України.

77. Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України, дотриманням нею законодавства здійснюється:

а) Центральним управлінням Служби безпеки України;

б) Президентом України;

в) Головою Служби безпеки України;

г) Верховною Радою України.

78. Функції, які мають внутрішній характер і спрямовані на забезпечення ефективної діяльності органів внутрішніх справ:

а) другорядні;

б) загального керівництва;

в) основні;

г) забезпечувальні.

79. Система ОВС має такі групи структурних підрозділів:

а) галузеві служби;

б) функціональні служби;

в) міжгалузеві служби;

г) загальні служби.

80. Головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань - це:

а) прокуратура:

б) Міністерство внутрішніх справ;

в) Служба Безпеки України;

г) Міністерство юстиції України.

81. Через міністра юстиції Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:

а) Державна архівна служба України;

б) Державна пенітенціарна служба України;

в) Державна реєстраційна служба України, Державна служба України з питань захисту персональних даних;

г) Державна виконавча служба України.

82. Штатний розпис та кошторис головних управлінь юстиції затверджує:

а) Міністр юстиції України;

б) Президент України;

в) заступник Міністра юстиції - керівник апарату;

г) Кабінет Міністрів України.

83. Основними завданнями Держмитслужби України є:

а) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері державної митної справи;

б) реалізація державної політики у сфері державної митної справи;

в) забезпечення захисту економічних інтересів України;

г) забезпечення зборів до Державного бюджету України.

84. Недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури – це:

а) нотаріат;

б) адвокатура;

в) прокуратура;

г) міліція.

85. Система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності – це:

а) нотаріат;

б) адвокатура;

в) прокуратура;

г) міліція.

86. Нотаріусом може бути:

а) громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

б) іноземець;

в) особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду;

г) громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою.

87. Чи може нотаріус займатись викладацькою та науковою діяльністю?

а) так;

б) ні.

88. Штатна чисельність органів прокуратури України в межах фонду заробітної плати затверджується:

а) Міністром юстиції України;

б) Вищою радою юстиції України;

в) Генеральним прокурором України;

г) Конституційним судом України.

89. Функції органів прокуратури:

а) підтримання державного обвинувачення в суді;

б) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

в) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

г) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

90. На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист:

а) державного суверенітету;

б) конституційного ладу;

в) науково-технічного і оборонного потенціалу України;

г) територіальної децентралізованості.

91. Систему Служби безпеки України складають:

а) Центральне управління Служби безпеки України;

б) органи військової контррозвідки;

в) військові формування;

г) навчальні, науково-дослідні заклади Служби безпеки України.

92. Функції ОВС:

а) другорядні;

б) загального керівництва;

в) основні;

г) забезпечувальні.

93. Функції, які мають на меті забезпечення ефективності в управлінні органами системи МВС України:

а) другорядні;

б) загального керівництва;

в) основні;

г) забезпечувальні.

94. Державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань – це:

а) прокуратура;

б) Державна пенітенціарна служба;

в) міліція;

г) митна служба.

95. Міністерство юстиції України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені у встановленому порядку:

а) адміністративні одиниці;

б) територіальні органи юстиції;

в) підвідомчі установи та державні підприємтва;

г) приватні підприємства.

96. Структуру головних управлінь юстиції затверджує:

а) Міністр юстиції України;

б) Президент України;

в) заступник Міністра юстиції - керівник апарату;

г) Кабінет Міністрів України.

97. Незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту:

а) захисна діяльність;

б) представницька діяльність;

в) охоронна діяльність;

г) адвокатська діяльність.

98. Адвокатом може бути:

а) фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

б) фізична особа, яка володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

в) фізична особа, яка має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

г) фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше трьох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

99. Уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності:

а) адвокат;

б) нотаріус;

в) суддя;

г) державний службовець.

100. Чи може нотаріус займатись підприємницькою діяльністю?

а) так;

б) ні

101. Чи може нотаріус займатись викладацькою та науковою діяльністю?

а) так;

б) ні.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ»:

1. Предмет і метод дисципліни “Судові та правоохоронні органи України”.

2. Система дисципліни “Судові та правоохоронні органи України”.

3. Співвідношення дисципліни “Судові та правоохоронні органи України” з іншими юридичними дисциплінами.

4. Поняття та ознаки правоохоронної діяльності.

5. Правоохоронні функції.

6. Поняття судових та правоохоронних органів.

7. Ознаки судової влади.

8. Функції органів судової влади.

9. Ознаки правосуддя.

10. Конституційні засади (принципи) судочинства.

11. Суди загальної юрисдикції.

12. Принципи територіальності, спеціалізації та інстанційності.

13. Конституційний Суд України.

14. Правовий статус суддів.

15. Гарантії незалежності і самостійності суддів.

16. Місцеві суди: поняття і види.

17. Адміністративні справи, які розглядають місцеві загальні суди.

18. Голова місцевого суду.

19. Апеляційі суди: поняття та види.

20. Значення діяльності апеляційного суду.

21. Строки апеляційного оскарження.

22. Повноваження апеляційного суду.

23. Категорії справ, які віднесені до компетенції апеляційного суду процесуальним законодавством як до суду І інстанції.

24. Голова апеляційного суду.

25. Вищі спеціалізовані суди: поняття і види.

26. Голова вищого спеціалізованого суду.

27. Верховний Суд України: склад і повноваження.

28. Судові палати Верховного Суду України.

29. Голова Верховного Суду України.

30. Принципи організації і діяльності прокуратури.

31. Система органів прокуратури.

32. Обов'язковість виконання вимог прокурора.

33. Функції органів прокуратури.

34. Вимоги до осіб на посаду прокурора.

Переглядів: 402