Припустимо, що корпорація випустила облігації номіналом 1000 дол., із купонною ставкою 11 %, терміном чотири роки. Очікуваний дохід ринку протягом чотирьох років може коливатися від 9 % до 14 %. У випадку, коли ринкова ставка дорівнює купонній, ціна облігації дорівнює або наближається до номіналу. Мотивації інвестора полягають у зберіганні такої облігації в портфелі цінних паперів, тому що вона приносить ринковий дохід. Якщо ж ринкова дохідність падає до 9 %, то ціна облігації підвищується вище номіналу. У нашому прикладі вона становитиме 1065 дол. Інвестор одержуватиме на неї 11 %, тоді як придбання інших цінних паперів принесе йому 9 %. Така облігація залишається в портфелі цінних паперів інвестора.
У випадку, коли ринкова процентна ставка зросте до 14 %, тобто вона перевищить купонну, ціна облігації впаде нижче номіналу. У нашому прикладі вона становитиме 913 дол. Інвестори будуть продавати такі облігації, і купувати інші цінні папери, які забезпечать їм вищу ставку.
Таким чином, ціна облігації залежить від руху ринкової процентної ставки. Вона падає нижче номіналу при підвищенні ставки і росте при її зниженні.