Призначення коштів

Кошти становлять у середньому 1,5—3 % від загальної суми активів. У балансі корпорації вони звичайно позначаються як “кошти та їхні еквіваленти” (Cash and cash equivalents). Причини збереження частини активів у грошовій формі зводяться до такого.

По-перше, гроші (готівка або на рахунках) необхідні для розрахунків із контрагентами у встановлені терміни. З іншого боку, корпорація постійно одержує виторг від реалізації, що надходить на рахунки в банку. У результаті цих операцій на рахунку утвориться операційний залишок коштів (transaction balance).

По-друге, кошти необхідні для підтримання ліквідності корпорації. Грошові надходження і платежі часто мають непередбачений характер. Тому корпорація повинна мати на рахунках певні суми для непередбачених обставин — страхові резерви (precautionary balance).

По-третє, корпорація одержує кредити в комерційних банках, на їх вимогу вона повинна тримати на своєму рахунку спеціальну суму, що називається компенсаційним залишком (compensating balance).

По-четверте, деякі фірми нагромаджують так званий спекулятивний залишок, котрий може бути використаний у страхових цілях.

Суми грошових коштів визначаються корпорацією залежно від можливостей одержання короткострокового кредиту за прийнятними ставками, обсягу короткострокового боргу і термінів його погашення, враховуються також комерційний ризик та інші непередбачені умови. Прогнозування розміру коштів має велике значення, тому що надмірні залишки уповільнюють оборотність поточних активів, тим самим знижуючи норму прибутку. Як пише один із головних економістів США в галузі фінансового управління корпорацій А. Шапіро, основна робота менеджера по грошових фондах корпорації зводиться до того, щоб здійснювати платіж своїм контрагентам якомога повільніше, а одержувані платежі конвертувати в гроші якнайшвидше.

Важливим елементом платіжної системи є так званий “поплавець” (float), або поточні суми. Він визначається як сума інкасованих фондів і являє собою частину ресурсів корпорації — клієнта банку — у вигляді чеків, за якими платіж ще не отриманий. Виникає різниця в часі між випискою чека, кінцевою датою його клірингу і списання грошей із рахунку корпорації в банку. Тому виникає різниця між бухгалтерськими записами корпорації і бухгалтерськими записами в банку, котрий враховує чеки.

Корпорація може використовувати цю суму для фінансування своїх потреб.

Таблиця 7.2

Використання поточних сум (“поплавця”)[150]

Показник	За бухгалтерським обліком корпорації	За бухгалтерськими книгами банку (клірингові суми)
Початкова сума	100 000	100 000
Депозити	+1 000 000	+800 000
Чеки	–900 000	–400 000
Сальдо	+200 000	+500 000
	+300 000 — поточна сума (“поплавець”)

Не інкасовані суми становлять 300 000 дол. Вони є додатковими джерелами короткострокових фондів корпорації.

Для підвищення ефективності управління коштами складається касовий бюджет (cash budget), у якому плануються зазвичай на півроку вперед (помісячно або потижневоо) усі надходження за реалізовану продукцію, продану за готівку й у кредит на різні терміни. У бюджеті відбиваються усі витрати, пов’язані з виплатою заробітної плати, дивідендів, податків та інші платежі. На кожну дату (на кінець місяця або тижня) виводиться сальдо за платежами і надходженнями. У разі негативних залишків оформляється короткостроковий кредит, позитивні залишки нагромаджуються і можуть використовуватися на покриття негативного сальдо майбутніх періодів. Планування касового бюджету має особливо важливе значення в період невизначеної кон’юнктури або кризового падіння виробництва. Управляючі грошовими коштами визначають оптимальні суми короткострокових кредитів, погоджують терміни і проценти за ними з комерційним банком. До кінця ділового дня корпорація одержує оперативну інформацію про залишки на рахунках. Корпорації використовують спеціальні статистичні методи, які сприяють удосконаленню планування надходжень коштів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Рух чеків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.