Кругообіг заощадження — інвестиції — заощадження

Як уже зазначалося, заощадження утворюються у всіх суб’єктів ринкових відносин — держави, місцевих органів влади, домашніх господарств, господарських одиниць будь-яких форм власності й організації виробництва. Водночас усі вони є інвесторами. Отже, відбувається рух грошових потоків: від заощаджень до інвестицій і знову до заощаджень (рис. 9.1).

Вільні грошові кошти-заощадження, які вивільнюються з процесу виробництва і споживання, акумулюють фінансові й кредитні інституції. Однак якщо економічна чи політична обстановка в країні нестабільна або якщо інфраструктура фінансового ринку недостатньо розвинена, частина заощаджень вивозиться за кордон або перетворюється в скарби — золоті злитки, ювелірні вироби з дорогоцінних металів, антикваріат, іноземну валюту. При цьому може виникнути такий парадокс, що, незважаючи на достатність заощаджень, у країні формуються лише дуже обмежені суми позичкового капіталу, можливості інвестування скорочуються.

В економіці відбувається рух грошових потоків від заощаджень в інвестиції, що стимулює економічний розвиток і зростання добробуту (рис. 9.1). Заощадження поміщаються в реальні й фінансові активи, їх раціональне використання стимулює зростання прибутку, розширення зайнятості, збільшуються доходи домашніх господарств, що сприяє зростанню заощаджень і відповідному збільшенню інвестицій в економіку. Проте, якщо чітко налагоджений механізм ламає економічна криза, тоді весь рух може стати зворотним.

Рис. 9.1. Схема кругообігу заощаджень і інвестицій

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Заощадження й інвестиції	\|	Регулювання ринку капіталів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.