МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Саморегулювання у ВеликобританіїВеликобританію можна назвати класичною країною організації саморегульованих систем на фінансовому ринку. Відповідно до Акта про фінансові послуги 1986 р. створена Рада з цінних паперів та інвестицій (Securities and Investment Board — SIB), наділена повноваженнями спостерігача і контролера за його виконанням. Рада створена у формі акціонерної компанії. Фактичне регулювання ринку цінних паперів і нагляд за ним передані саморегульованим організаціям. Важливо звернути увагу на принципи саморегулювання. Перший — основний — передбачає, що саморегулювання здійснюється в межах системи законів (Self-regulation within a statutory framework). Другий принцип означає, що ринок працюватиме належним чином, якщо в законі запропонувати йому систему правил, що легко зрозуміти і ввести в дію. Акт 1986 р. визначив дві категорії: інвестиції й інвестиційне підприємництво. Під терміном інвестиціїрозглядаються[205]: 1) акції й облігації (debentures), тобто незабезпечені боргові зобов’язання, включаючи сертифікати депозитів; 2) облігації уряду і місцевих органів влади, а також інші зобов’язання публічної влади; 3) варанти, опціони й інші подібні права; 4) частки у спільних інвестиційних схемах (units in collective investment schemes); 5) фінансові й товарні ф’ючерсні контракти; 6) довгострокові контракти зі страхування (крім тих, єдиною метою яких є захист від ризику). Закон також визначає інвестиційне підприємництво як[206]: 1) здійснення інвестицій або як агента, або принципала — особи, що діє за свій рахунок; 2) організацію інвестиційних угод; 3) управління інвестиціями; 4) консультування з питань інвестицій; 5) установлення, приведення в дію або ліквідація інвестиційної схеми (проекту). Управління з цінних паперів та інвестицій визначило основні принципи ведення підприємництва у сфері інвестицій. По-перше, вся інвестиційна діяльність має бути ліцензована. По-друге, вона повинна виконуватися на рівні високих стандартів професіоналізму. Основним правилом має бути «найкраще виконання угоди», повне врахування інтересів клієнта у діяльності як агента, так і принципала. По-третє, інвестиційна діяльність повинна гарантувати ретельне виконання угод і уважне урахування вимог клієнта. Більше того, має бути забезпечене повне розкриття інтересів на частину інвестиційного бізнесу. По-четверте, правила, які покладені в основу діяльності фахової асоціації або саморегульованої організації, повинні відповідати правилам і регулюванню Ради з питань цінних паперів та інвестицій. Якщо вони змінюються і поліпшують захист інвестора, то правила асоціації й іншої організації повинні негайно змінюватися. Під егідою Ради з питань цінних паперів та інвестицій була створена система, що складається з п’яти спеціалізованих саморегульованих організацій[207]: 1. Асоціація цінних паперів. 2. Асоціація брокерів і дилерів, що займаються угодами з ф’ючерсами. 3. Організація зі страхування життя й організація з регулювання пайових фондів (трастів). 4. Асоціація управляючих фінансовим посередництвом і асоціація регулювання брокерської діяльності. 5. Організація регулювання інвестиційного менеджменту. Кожна з цих організацій спрямовує діяльність фірм, що займаються інвестиційним підприємництвом. Правила і методи регулювання, прийняті саморегулювальними організаціями, розроблені Радою з питань цінних паперів та інвестицій[208]. Відповідно до «Акта про фінансові послуги» кожна саморегулювальна організація створює схему компенсаційних виплат за рахунок внесків організацій інвестиційного бізнесу. За своєю сутністю це страховий фонд, що гарантує інвесторів від утрат у разі відмови торговця виконати свої зобов’язання. Втрати дрібних інвесторів покриваються на 100%.
|
||||||||
|