Система законодавства: поняття та структура. Тлумачення терміну «законодавство» Конституційним Судом України?

Система законодавства - це впорядкована безліч всіх діючих нормативно-правових актів даної держави. Структура системи законодавства - це внутрішній підрозділ законодавства на відносно відособлені групи нормативно-правових актів.

Структура системи законодавства (її внутрішня будова):

-галузева («горизонтальна») - галузеве законодавство (трудове, цивільне, карне й т.д. законодавство ),тобто в системі законодавства підсистеми нормативних актів розрізняються по предметі правового регулювання (наприклад, предмет регулювання трудового законодавства - трудові відносини, а також відносини , тісно пов'язані із трудовими);

-ієрархічна («вертикальна») - закони й підзаконні акти, тобто в системі законодавства підсистеми нормативних актів (закони, підзаконні акти) розрізняються по юридичній чинності.

Термін “законодавство” є фундаментальною категорією загальної теорії права. Незважаючи на те, що цей термін характеризується традиційністю та усталеністю його використання, однозначного тлумачення поняття “законодавство” на семантичному (словниковому) й загальнотеоретичному рівні в правовій науці й практиці, на жаль, не існує. Зважаючи на складність тлумачення терміну “законодавство”, доцільним є проведення аналізу застосування цієї категорії як на загальнотеоретичному, так і на нормотворчому рівнях. У п. 3 Рішення Конституційного Суду України (КС) від 9.07.98. (справа про тлумачення терміна «законодавство») говоритися, що термін «законодавство» досить широко використається в правовій системі в основному в значенні як сукупності законів і інших нормативно-правових актів, які регламентують ту або іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його втримування використає й Конституція України (ст. 9, 118, п.2 Перехідних положень). У законах, залежно від важливості й специфіки суспільних відносин, які регулюються, цей термін уживається в різних значеннях: в одних маються на увазі тільки закони, в інших, насамперед кодифікованих, у поняття «законодавство» включаються як закони й інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і правовий^-правові-нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Оскільки вищевказана справа пов'язане з конституційним обігом про офіційне тлумачення п.3 ст.21 Кодексу законів про працю України (Кзот), КС у своєму Рішенні пояснив, що термін «законодавство», що вживається в ч.3 ст.21 Кзот, щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, необхідно розуміти так, що їм охоплюються закони України, що діють міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких дана Верховної Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети й постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в границях їхніх повноважень і відповідно до Конституції України й законами України.

Вищевказане, а також п.1 ст.9 Конституції України, відповідно до якого «діючі міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України», дозволяють зробити висновок, що досить широко розповсюджене в юридичній літературі розуміння системи законодавства як системи нормативно-правових актів не повною мірою відповідає дійсності, оскільки реально в сучасній Україні система законодавства - це взаємозалежна сукупність актів-документів, що містять норми права. У систему цих актів-документів входять не тільки нормативно-правові акти, але й відповідні міжнародні договори.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика правових систем суспільства?	\|	Соціальні норми, їх поняття та види?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.