Сутність та види систематизації законодавства?

Систематизація - це діяльність по упорядкуванню й удосконаленню нормативного матеріалу шляхом його обробки і розміщення за класифікаційними критеріями, що обираються відповідно до тих завдань, які розв'язуються цією діяльністю. Систематизація законодавства сприяє ефективному здійсненню правотворчої діяльності, зокрема виявленню причин суперечностей, невідповідностей у нормативному регулюванні та способів їх усунення. Вона забезпечує зручність при реалізації прав, можливість оперативного знаходження норм і їх правильного тлумачення.[1, с.4]

Визначення поняття «законодавство» залежить від змісту, вкладеного в термін «закон». Закони, як письмові правові документи, можна поділити на дві групи:

Закони в матеріальному змісті - усі правові акти, у яких містяться приписи, розраховані на не визначене коло осіб;

Закони у формальному змісті - правові акти, що прийняті в особливому порядку законодавчою владою (закони; міжнародні договори, затверджені законами).

При такому підході законами в матеріальному змісті можуть вважатися не лише власне закони, але й підзаконні акти, що приймаються президентом, урядом, міністерствами та іншими органами держави, тобто всі нормативно - правові акти держави, включаючи акти виконавчої (адміністративної) правотворчості.[2]

От чому в юридичній літературі немає однозначного визначення поняття «законодавство», а існує кілька трактувань. Найбільш поширеними з них є такі:

Широке трактування законодавства - це нормативно - правові акти вищих органів державної влади і управління: закони і постанови парламенту, укази президента, постанови уряду;

Вузьке трактування законодавства - закони та інші акти, прийняті законодавчою владою в особливому порядку.

Конкретний результат систематизації виступає в певній формі залежно від спрямування. Вона може мати на меті створення єдиного зведеного акта, що на основі загальних принципів вперше або по-новому врегулює певну галузь суспільних відносин. Іноді завданням систематизації є лише впорядкування чинного законодавства, без зміни його змісту.

Систематизація законодавства має велике значення для правової системи України як постійна форма її розвитку та упорядкування.

Правова система здійснює нормативно-правовий вплив на суспільні відносини. Вона відображає баланс інтересів різних соціальних груп, класів суспільства. Ці інтереси отримують відображення в праві, законах та інших частинах системи у вигляді державної волі.

Правова система є поняттям складним і багатоплановим, що містить у собі цілий комплекс елементів, взаємозв'язок і функціонування яких обумовлюють її існування.

Аналіз поняття та структурних компонентів правової системи переконує, що її стрижневими елементами є право, система права і система законодавства.

Для складових елементів системи права та системи законодавства, таких як норми і нормативно-правові акти, властива системність. А оскільки вони існують не поодиноко, а в комплексах, асоціаціях, збірниках тощо, їх необхідно систематизувати.

Система права і правова система - не ідентичні поняття. Правова система є максимально широкою категорією, що відображає всю правову організацію даного суспільства. Система ж права - це його суто внутрішня будова. Вона виступає як один Із найважливіших чинників, що визначають побудову і розвиток системи законодавства, розриває об'єктивно існуючі закономірності суспільного розвитку.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура нормативно – правового акту та її значення?	\|	Сутність, особливості та види індивідуальних (ненормативних) правових актів судових і правоохоронних органів?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.