• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теми рефератів

1.Національно-культурна політика в українських землях періоду визвольних змагань.

2.Військове будівництво в українських землях періоду визвольних змагань.

6.3. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Державна символіка —знаки, символи, кольори тощо, які репрезентують національно-державницьку ідею. Основними атрибутами державності є герб, гімн та прапор. Державний герб УНР (тризуб на синьому тлі) був ухвалений 12 лютого 1918 року Малою Радою в Коростені. 22 березня 1918 року тризуб та жовто-блакитний прапор були затверджені Центральною Радою. За гетьманського уряду П. Скоро­падського порядок кольорів у прапорі було змінено на синьо-жовтий. У 1917—1920 рр. пісня «Ще не вмерла Україна» (музика М. Вербицького, текст П. Чубинського) як єдиний державний гімн законодавчо не була затверджена, використовувалися й інші. 15 січня 1992 р. музична редак­ція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України.

Конституція — основний закон держави, що визначає основи політичної, правової та економічної систем країни, структуру органів влади, права й обов’язки громадян, принципи функціонування суспільства.

Культурництво — культурно-освітній рух XIX—початку XX століття, діячі якого вважали просвітницьку роботу найдієвішим засобом піднесення освітнього рівня населення і зміцнення національної свідомості; а також система заходів, спрямована на активізацію формування й консолідації нації.

Парламент — представницький законодавчий орган у ряді країн, який обирається повністю або частково. В Україні парламент називається Верховною Радою.

Президент — голова держави в країнах з республіканською формою правління. Обирається в установленому законом порядку.

Принцип розподілу влади — один з головних принципів конституціоналізму, відповідно до якого єдина державна влада розподіляється на незалежні та самостійні законодавчу, виконавчу та судову влади. Вперше його проголошено в працях англійського філософа Дж. Локка (1632—1704), розвинуто та обґрунтовано в працях Ш. Монтеск’є (1689—1755). Закріплений у теорії права, яка вважає його необхідним для нормального функціонування держави та громадянського суспіль-
ства. Чинна Конституція України враховує принцип розподілу влади.

Соборна Україна — ідея об’єднання в одне державне утворення всіх етнічно-історичних українських земель. Постала водночас із християнством і раз-у-раз набувала актуальності в релігійній чи світській формі. В різних тлумаченнях поставала в часи Хмельниччини, ліквідації козацької держави, в концепціях діячів XIX ст., ОУН. Вагомий внесок у розвиток ідеї соборності зробили М. Драгоманов, В. Антонович, М. Грушевський, В. Липинський.

Товариство українських поступовців (ТУП) — засноване у вересні 1908 року групою колишніх членів Української демократично-ра­дикальної партії. Об’єднувало представників творчої інтелігенції, які головною метою вважали обстоювання національних інтересів українського народу. Програма й тактика ТУП були близькими до кадетських. Політична платформа ґрунтувалася на визнанні принципів конституційного парламентаризму та автономії України. Програма-мінімум в основному будувалася на ґрунті культурництва й передбачала відродження української національної культури та мови.

Трудовий Конґрес у Києві 1919 р.— форум представників різних течій українського національного руху, що проходив 23—29 січня 1919 ро­ку. Конгрес затвердив акт про утворення єдиної Соборної України, підтвердивши тим самим злуку УНР та ЗУНР, проголошену 22 січня 1919 ро­ку, обговорив питання про форму влади в Україні, її внутрішню та зовнішню політику, ухвалив Універсал Трудового конгресу України, яким визнавав владні пов­новаження Директорії на час перерви в засіданнях конґресу й закликав народ стати на захист УНР.

Український національний фонд — допоміжна форма (крім прямих податків) збирання коштів та інших пожертв на підтримку українського національно-визвольного руху, національних організацій та поповнення бюджету Української Центральної Ради. Ідея організації фонду виникла одночасно з утворенням Центральної Ради.

6. 4. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Виписати в зошит основні положення Конституцій УНР (доба Центральної Ради та Директорії). Порівняйте із конституційними актами періоду Гетьманства.

2. Користуючись матеріалами посібника, охарактеризуйте принципи втілення теорії розподілу влад у діяльності Центральної Ради, Директорії УНР та в добу Гетьманства.

3. Зробіть конспект законодавчих актів (по галузях права) Центральної Ради, Гетьманства, Директорії УНР, ЗУНР.

4. Зробіть схему структури УГА.

Переглядів: 267