МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ЛЕКЦІЯ 14. ПРАВОЗНАВСТВО ТА ЙОГО МЕТОДОЛОГІЯТема 22 Правознавство (юридична наука):загальнотеоретична характеристика Поняття і структура юридичної науки Юридична наука — це система об'єктивних соціальна значущих знань про закономірності права і держави (державно-правові закономірності}. Оскільки право і держава належать до соціальних явищ, остільки й юридична наука входить до складу суспільних наук — до загальної системи суспільнознавства. У зв'язку з тим, що державно-правові явища мають зазвичай складну будову, характеризуються наявністю різних сторін, граней, аспектів, юридична наука (юриспруденція) — це багатопрофільна, системна дисципліна. У системі юридичної науки (юриспруденції) можна виділититакі елементи'. 1) за формою відображення державно-правових явищ — судження про минулі, теперішні і майбутні (прогнозовані) факти державно-правової дійсності, уявлення про державно-правові явища, правові категорії і поняття, державно-правові концепції й теорії; 2) залежно від безпосереднього предмета дослідження —науки теоретико-історичні, галузеві, міжгалузеві (наприклад, наука екологічного права),прикладні (наприклад, судова психіатрія), міжнародно-правові (науки міжнародно-публічного і міжнародного приватного права); 3) залежно від конкретного елемента предмета дослідження —вчення про право, вчення про правове (юридичне)регулювання, вчення про державу, вчення про правосвідомість, вчення про юридичну науку (теорія правознавства); 4) залежно від аспекта вивчення державно-правових явищ —онтологія права і держави(вивчення їх існування як реальних феноменів у «статиці»):філософія держави і права (вчення про їх необхідність, призначення для людини і суспільства, їх місце у соціокультурній системі, серед здобутків людської цивілізації);аксіологія права та держави (вчення про значущість, цінність цих явищ для особи і суспільства);соціологія права і держави (знання про «динаміку», механізм і соціальні результати функціонування зазначених феноменів);гносеологія права й держави (знання про методологію і методику дослідження державно-правових явищ); 5) за гносеологічним (пізнавальним) статусом знань —фактологічна абоемпірична частина науки (знання про державно-правові факти),теоретична частина (категорії, поняття, теорії, концепції державно-правових явищ),практична частина (рекомендації, пропозиції стосовно удосконалення держави і права, правового регулювання).
|
||||||||
|