ЛЕКЦІЯ 14. ПРАВОЗНАВСТВО ТА ЙОГО МЕТОДОЛОГІЯ

Тема 22 Правознавство (юридична наука):загальнотеоретична характеристика

Поняття і структура юридичної науки

Юридична наука — це система об'єктивних соціальна значущих знань про закономірності права і держави (державно-правові закономірності}. Оскільки право і держава належать до соціальних явищ, остільки й юридична наука входить до складу суспільних наук — до загальної системи суспільнознавства.

У зв'язку з тим, що державно-правові явища мають зазвичай складну будову, характеризуються наявністю різних сторін, граней, аспектів, юридична наука (юриспруденція) — це багатопрофільна, системна дисципліна.

У системі юридичної науки (юриспруденції) можна виділититакі елементи'.

1) за формою відображення державно-правових явищ — судження про минулі, теперішні і майбутні (прогнозовані) факти державно-правової дійсності, уявлення про державно-правові явища,

правові категорії і поняття, державно-правові концепції й теорії;

2) залежно від безпосереднього предмета дослідження —науки теоретико-історичні, галузеві, міжгалузеві (наприклад, наука екологічного права),прикладні (наприклад, судова психіатрія), міжнародно-правові (науки міжнародно-публічного і міжнародного приватного права);

3) залежно від конкретного елемента предмета дослідження —вчення про право, вчення про правове (юридичне)регулювання, вчення про державу, вчення про правосвідомість, вчення про юридичну науку (теорія правознавства);

4) залежно від аспекта вивчення державно-правових явищ —онтологія права і держави(вивчення їх існування як реальних феноменів у «статиці»):філософія держави і права (вчення про їх необхідність, призначення для людини і суспільства, їх місце у соціокультурній системі, серед здобутків людської цивілізації);аксіологія права та держави (вчення про значущість, цінність цих явищ для особи і суспільства);соціологія права і держави (знання про «динаміку», механізм і соціальні результати функціонування зазначених феноменів);гносеологія права й держави (знання про методологію і методику дослідження державно-правових явищ);

5) за гносеологічним (пізнавальним) статусом знань —фактологічна абоемпірична частина науки (знання про державно-правові факти),теоретична частина (категорії, поняття, теорії, концепції державно-правових явищ),практична частина (рекомендації, пропозиції стосовно удосконалення держави і права, правового регулювання).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ефективність правового регулювання	\|	Предмет юридичної науки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.