• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Як ви розумієте формулу "Промова як дослідження "? Чому добрий оратор завжди цитує або враховує думки інших людей?

2. У чому полягає різниця між темою та об'єктом промови?

3. Охарактеризуйте відмінність між поняттями "тема" та "тематика".

4. Що таке підтема, мікротема? Як вони підводять слухача до розу­міння теми промови?

5. Як тема визначається настановою, загальною метою промови?

6. Які теми знаходять найбільш емоційний відгук в аудиторії і чому? Яким чином може скористатися з цього досвідчений оратор?

7. Чому аудиторію приваблюють складні, не вирішені до кінця проб­леми? Чого вона очікує в цьому випадку від оратора?

8. Що означають вирази "розкрита" та "нерозкрита" тема?

9. Чому одні починають роботу над текстом промови зі створення плану, а другі пишуть план лише тоді, коли попередньо опрацюють ма­теріал? Яка позиція видається вам бічьш близькою?

10. Чи згодні ви з тим, що нотатки краще робити на окремих карт­ках? Що дає цей метод?

11. Які системи бібліографічного опису ви знаєте і коли вони викорис­товуються?

12. Навіщо ораторові бібліографічні посилання.

13. Чому остаточний текст промови інколи розходиться з попередньо накресленим планом? Чи може бути це свідченням поганої підготовки промови?

14. Що таке ораторські знаки партитури і для чого вони служать? Назвіть ці знаки та дайте приклади.

15. Навіщо потрібно оратору тренування перед виходом до аудито­рії? Які способи тренування ви можете назвати?

3.2.8. Практичні завдання

I. Відомий вірш М.Рильського є прикладом високої риторики, типово ораторського (хоча п віршованого) розкриття теми. Ви­значте цю тему. Чому дана тема конкретніша, ніж такий об'єкт розмови, як "українська мова" взагалі?

Як парость виноградної лози.

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно.

Політь бур'ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

Вірно і слухняно

Нехай вона щоразуслужить вам.

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає —

Народ говорить.

II. Напишіть невеликий текст на тему '"Правосуддя в нашому житті" за поданою схемою:

1. Перша підтема (виклад, аргументація);

— перша мікротема;

— друга мікротема.

2. Друга підтема (виклад, аргументація);

— мікротема.

III. Уважно прочитайте текст. Складіть простий, складний та цитатний плани до нього.

Хоч і упала українська держава після Ярослава, та багато всякого сліду — і доброго і лихого — осталося од неї на довгі віки. Осталися християнська наука і віра, церква і духовенство, письменство й однаково книжна й церковна мова словянська по всіх наших землях; остався один княжий рід, з котрого виходили довго потім князі в ріжних землях; осталося спільне імя руське; осталося однакове право і закони, однаковий лад у громаді, в управі, однакові власті; життя по ріжних українських землях виробилося однакове і заставляло людей почувати себе близькими одні до одних. Тим-то ця українська, Київська держава, хоч і загинула давно, але має велику вагу в нашій історії.

З цього часу почалися на Україні великі сварки поміж князями, а через них і поміж народом. Тоді, коли треба було з'єднати і зміцнити молоде царство, воно само себе руйнувало. Цьому допомогли ще й Половці, що насунулися з заходу, на місце Печенігів, і великого клопоту завдавали українській землі.

Найстаріший уділ був Київський, де сидів Великий князь; зараз після його почитався уділ Новгородський, але він скоро одчахнувся од інших уділів, бо новгородці стали громадою вибирати собі князів і, котрі їм були не до вподоби, тих проганяли і на їх місце кликали других. За Новгородським йшов уділ Переяславський, — він був найбільший од усіх і простягався од Дніпра аж до Азовського моря; далі йшли уділи: Чернігівський, Смоленський, Волинський і Галицький; Полоцький уділ (по-старому зоставався в роді Рогніди (М.Аркас).

IV. Спробуйте розкрити тему "Риторика в житті людини", використавши як опорні моменти цитатного плану нижче подані прислів'я та приказки. Подумайте, в якому порядку варто розта­шувати ці вислови.

Плете, що слина до губи принесе. Наговорив чотири міхи чорної вовни, та всі неповні. Умій сказати, умій і замовчати. Слово старше, ніж гроші. Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь. Добре слово варте завдатку. Умієш говорити — умій слухати. Що скаже — неначе зв'яже.

V. Складіть промову на тему "Сучасний шлюб та його перс­пективи" за поданими тезами:

а) кохання як основа шлюбу;

б) церковний та світський погляди на шлюб;

в) проблема розлучення: причини та моральні аспекти;

г) зміна ставлення до вільного кохання в сучасному суспільстві;

д) нетрадиційні форми шлюбних відносин та ставлення до них суспільства.

VI. Підберіть матеріал (з власного та чужого досвіду) на тему: "Книги — річки, що напоюють Всесвіт" (Ярослав Мудрий) та занотуйте його на картках (з елементами бібліографічного опису джерел).

VII. Розставте логічні наголоси в першому та другому речен­нях. Як зміна порядку слів впливає на логічний наголос?

Михайло знайде вихід з будь-якого положення. З будь-якого положення знайде вихід Михайло.

VIII. Де варто поставити логічний наголос у нижче поданому реченні?

Людська пам'ять допомагає зберігати та відтворювати інформацію.

Перебудуйте речення так, аби воно відповідало на питання: "Що допомагає людині зберігати та відтворювати інформацію?" Де відтак буде логічний наголос?

IX. Прочитайте речення, дотримавши паузу (\ \) або відмовив­шись від неї. Простежте, як змінюється при цьому зміст речення. Де треба поставити логічний наголос у першому та другому варі­антах?

Він ніколи б не пішов на такий злочин | | тільки заради матері.

X. Розмітьте текст знаками партитури.

Іван Босий із села Почаєва бачив Пречисту Діву Богородицю, яка стояла на скелі. Перед нею в покорі схилився чернець, і говорив Іванові Босому і хлопцям із села Почаїва, які близько цієї скелі пасли вівці, що Пресвята Богородиця стояла на скелі, й її стопа є там витіснена. І в тій стопі завжди є чиста вода, якою вилікуються різні недуги. На тій скелі вимурувана прегарна церква й при церкві славний монастир, обведений довкола муром. Цей монастир в українській землі на Волині від села Почаєва зветься Почаївський (Й.Галятовський).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Абрамович СД. Риторика та гомілетика. — Чернівці, 1995. — СІ 19-133.

Буяпьский Б.А. Курс на мастерство. — К., 1974. — С.67-71.

Гречихин АА. Поиск й нспользование литературьі при подготовке к лекции. — М., 1982.

Гурвич С.С., Погорелко В.Ф., Герман М.А. Основьі риторики. — К., 1988. — С.215-239.

Кличникова З.И. Методика подготовки и проведення публичного вьіступле-ния (лекции, беседьі). — М., 1966.

Клюев Е. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Злокуция). — М., 1999. — С.49-61.

Кохтев Н.Н. Риторика. - М., 1994. - С.88-95.

Культура русской речи /Под ред. Л.К.Граудиной и Е.Н.Ширяева. — М., 1998.— СІ 39-147."

Найдете Б.С. Вьіразительность речи и чтения. — М., 1969. — С.75-76.

Стер II. Основи искусства речи. - М., 1995. - С.20-27, 33-104.

3.3. СТРУКТУРА ОРАТОРСЬКОГО ТВОРУ

План, який ви створили перед остаточним згрупуванням ма­теріалу та написанням тексту, мусить відобразити майбутню ло­гіку побудови вашого виступу. Пам'ятаємо також, що з античних часів виділяються три структурні моменти твору: вступ, ос­новна частина та висновки (при можливості детальнішої побудо­ви: вступ = зацікавлення + основна частина = опис + оповідь + + міркування, висновки = переконання). Основну увагу треба при­діляти найбільшій за обсягом основній частині, власне викладу, що містить докази на користь вашої позиції. Якщо вступ занадто великий, то промова нагадуватиме немовля, в якого велика голо­ва й мале тільце. При розтягнутих висновках виступ буде подіб­ний до жирафи з малесенькою головою, але занадто довгими ногами. Якщо довго викладати висновки, аудиторія може обра­зитися чи занудьгувати: адже переважна більшість людей вже все й так зрозуміла, тому "розжовувати" очевидне не треба: до­статньо допомогти думці слухачів оформитися у слово, що й стане моментом переконання.

Вступ

Оратор, входячи до аудиторії, насамперед звертається до неї. Тут на допомогу йому приходять так звані етикетні формули:пані та панове, брати та сестри і т.п¹. Пам'ятайте, що момент початку промови є найвідповідальнішим: який тон ви задасте, так і прозвучить весь ваш виступ.

Можна, наприклад, почати виступ прикладом з власного до­свіду:"Трапилось зі мною таке..." Це одразу ж зацікавлює, все­ляє віру в щирість оратора, в його здатність мудро зважувати життєвий досвід тощо.

Вступ може починатися з цитування чужої мудрості, крила­того вислову, з відомого афоризму,наприклад: "Недаремно ка­жуть, що краще з розумним загубити, ніж з нерозумним знайти. От і..." Інколи така цитата може передувати тексту у вигляді епіграфа (найчастіше в писаній промові).

Цікаво й ефектно почати з того, що на даний момент хви­лює суспільство— скажімо, трагічні події на зразок стихійного лиха, або ж, навпаки, радісна звістка про важливі прогресивні перетворення: "Сьогодні, коли всі ми охоплені почуттям..." Це одразу ж встановлює контакт з аудиторією, справляє враження, що оратор живе тими ж думками й почуттями, що й усі присут­ні, отже, говоритиме про* щось цікаве й важливе. Варто проциту­вати газетний чи радіо-телевізійний матеріал, приклад з книги,яка у всіх на вустах, з кінофільму.Так ваша тема непомітно пов'яжеться з настроєм аудиторії.

'Колись посібники з риторики обов'язково вміщували в собі цілий набір подібних етикетних формул, а також кліше ділових паперів, шаблони листів на різні випадки життя тощо. Сьогодні це відійшло в минуле; питання про ділові папери включено до культури мови і т.д. Однак слід пам'ятати, що традиційні для європейського суспільства етикетні формули продовжують вживатися у відповідних сферах й досі. Зразки таких формул можна знайти в численних книжках з етикету (напр.: Моцюк П. Звичаї, приписи доброї поведінки. Поради молодим і старшим. — Львів, 1994).

Можна також почати виступ з цитування якихось точних цифрових даних, документів,наприклад: "Відомо, що в сьо­годнішній Україні живе близько п'ятдесяти мільйонів лю-

дей..."

Можна, нарешті, почати просто з якогось влучного й при­стойного жарту,що одразу ж викликає людські симпатії. Жарті­вник є завжди начебто "свій"; психологи кажуть, що така ситуа­ція свідчить: той, хто жартує, звичайно відчуває душевний стан, цінності та тривоги аудиторії, її "культурний код". Жарт знімає відчуження між людиною за кафедрою й тими, хто перед нею. Крім того, він фокусує увагу. Важливо тільки пам'ятати, що не варто перетворюватися на скомороха. Дотепність ваша мусить бути інтелігентною, це стане виразом поваги до аудиторії. Особ­ливо обережно такі речі використовуйте в церковному красно­мовстві.

Вступ-зацікавлення є лише підходом до теми, й необхідно одразу ж, викликавши інтерес аудиторії, сконцентрувавши її увагу на проблемі, спрямувати слухачів у потрібне вам русло, перейти до основної частини.

Переглядів: 1026