• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Як ви розумієте формулу "Промова як дослідження "? Чому добрий оратор завжди цитує або враховує думки інших людей?

2. У чому полягає різниця між темою та об'єктом промови?

3. Охарактеризуйте відмінність між поняттями "тема" та "тематика".

4. Що таке підтема, мікротема? Як вони підводять слухача до розу­міння теми промови?

5. Як тема визначається настановою, загальною метою промови?

6. Які теми знаходять найбільш емоційний відгук в аудиторії і чому? Яким чином може скористатися з цього досвідчений оратор?

7. Чому аудиторію приваблюють складні, не вирішені до кінця проб­леми? Чого вона очікує в цьому випадку від оратора?

8. Що означають вирази "розкрита" та "нерозкрита" тема?

9. Чому одні починають роботу над текстом промови зі створення плану, а другі пишуть план лише тоді, коли попередньо опрацюють ма­теріал? Яка позиція видається вам бічьш близькою?

10. Чи згодні ви з тим, що нотатки краще робити на окремих карт­ках? Що дає цей метод?

11. Які системи бібліографічного опису ви знаєте і коли вони викорис­товуються?

12. Навіщо ораторові бібліографічні посилання.

13. Чому остаточний текст промови інколи розходиться з попередньо накресленим планом? Чи може бути це свідченням поганої підготовки промови?

14. Що таке ораторські знаки партитури і для чого вони служать? Назвіть ці знаки та дайте приклади.

15. Навіщо потрібно оратору тренування перед виходом до аудито­рії? Які способи тренування ви можете назвати?

3.2.8. Практичні завдання

I. Відомий вірш М.Рильського є прикладом високої риторики, типово ораторського (хоча п віршованого) розкриття теми. Ви­значте цю тему. Чому дана тема конкретніша, ніж такий об'єкт розмови, як "українська мова" взагалі?

Як парость виноградної лози.

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно.

Політь бур'ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

Вірно і слухняно

Нехай вона щоразуслужить вам.

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає —

Народ говорить.

II. Напишіть невеликий текст на тему '"Правосуддя в нашому житті" за поданою схемою:

1. Перша підтема (виклад, аргументація);

— перша мікротема;

— друга мікротема.

2. Друга підтема (виклад, аргументація);

— мікротема.

III. Уважно прочитайте текст. Складіть простий, складний та цитатний плани до нього.

Хоч і упала українська держава після Ярослава, та багато всякого сліду — і доброго і лихого — осталося од неї на довгі віки. Осталися християнська наука і віра, церква і духовенство, письменство й однаково книжна й церковна мова словянська по всіх наших землях; остався один княжий рід, з котрого виходили довго потім князі в ріжних землях; осталося спільне імя руське; осталося однакове право і закони, однаковий лад у громаді, в управі, однакові власті; життя по ріжних українських землях виробилося однакове і заставляло людей почувати себе близькими одні до одних. Тим-то ця українська, Київська держава, хоч і загинула давно, але має велику вагу в нашій історії.

З цього часу почалися на Україні великі сварки поміж князями, а через них і поміж народом. Тоді, коли треба було з'єднати і зміцнити молоде царство, воно само себе руйнувало. Цьому допомогли ще й Половці, що насунулися з заходу, на місце Печенігів, і великого клопоту завдавали українській землі.

Найстаріший уділ був Київський, де сидів Великий князь; зараз після його почитався уділ Новгородський, але він скоро одчахнувся од інших уділів, бо новгородці стали громадою вибирати собі князів і, котрі їм були не до вподоби, тих проганяли і на їх місце кликали других. За Новгородським йшов уділ Переяславський, — він був найбільший од усіх і простягався од Дніпра аж до Азовського моря; далі йшли уділи: Чернігівський, Смоленський, Волинський і Галицький; Полоцький уділ (по-старому зоставався в роді Рогніди (М.Аркас).

IV. Спробуйте розкрити тему "Риторика в житті людини", використавши як опорні моменти цитатного плану нижче подані прислів'я та приказки. Подумайте, в якому порядку варто розта­шувати ці вислови.

Плете, що слина до губи принесе. Наговорив чотири міхи чорної вовни, та всі неповні. Умій сказати, умій і замовчати. Слово старше, ніж гроші. Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь. Добре слово варте завдатку. Умієш говорити — умій слухати. Що скаже — неначе зв'яже.

V. Складіть промову на тему "Сучасний шлюб та його перс­пективи" за поданими тезами:

а) кохання як основа шлюбу;

б) церковний та світський погляди на шлюб;

в) проблема розлучення: причини та моральні аспекти;

г) зміна ставлення до вільного кохання в сучасному суспільстві;

д) нетрадиційні форми шлюбних відносин та ставлення до них суспільства.

VI. Підберіть матеріал (з власного та чужого досвіду) на тему: "Книги — річки, що напоюють Всесвіт" (Ярослав Мудрий) та занотуйте його на картках (з елементами бібліографічного опису джерел).

VII. Розставте логічні наголоси в першому та другому речен­нях. Як зміна порядку слів впливає на логічний наголос?

Михайло знайде вихід з будь-якого положення. З будь-якого положення знайде вихід Михайло.

VIII. Де варто поставити логічний наголос у нижче поданому реченні?

Людська пам'ять допомагає зберігати та відтворювати інформацію.

Перебудуйте речення так, аби воно відповідало на питання: "Що допомагає людині зберігати та відтворювати інформацію?" Де відтак буде логічний наголос?

IX. Прочитайте речення, дотримавши паузу (\ \) або відмовив­шись від неї. Простежте, як змінюється при цьому зміст речення. Де треба поставити логічний наголос у першому та другому варі­антах?

Він ніколи б не пішов на такий злочин | | тільки заради матері.

X. Розмітьте текст знаками партитури.

Іван Босий із села Почаєва бачив Пречисту Діву Богородицю, яка стояла на скелі. Перед нею в покорі схилився чернець, і говорив Іванові Босому і хлопцям із села Почаїва, які близько цієї скелі пасли вівці, що Пресвята Богородиця стояла на скелі, й її стопа є там витіснена. І в тій стопі завжди є чиста вода, якою вилікуються різні недуги. На тій скелі вимурувана прегарна церква й при церкві славний монастир, обведений довкола муром. Цей монастир в українській землі на Волині від села Почаєва зветься Почаївський (Й.Галятовський).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Абрамович СД. Риторика та гомілетика. — Чернівці, 1995. — СІ 19-133.

Буяпьский Б.А. Курс на мастерство. — К., 1974. — С.67-71.

Гречихин АА. Поиск й нспользование литературьі при подготовке к лекции. — М., 1982.

Гурвич С.С., Погорелко В.Ф., Герман М.А. Основьі риторики. — К., 1988. — С.215-239.

Кличникова З.И. Методика подготовки и проведення публичного вьіступле-ния (лекции, беседьі). — М., 1966.

Клюев Е. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Злокуция). — М., 1999. — С.49-61.

Кохтев Н.Н. Риторика. - М., 1994. - С.88-95.

Культура русской речи /Под ред. Л.К.Граудиной и Е.Н.Ширяева. — М., 1998.— СІ 39-147."

Найдете Б.С. Вьіразительность речи и чтения. — М., 1969. — С.75-76.

Стер II. Основи искусства речи. - М., 1995. - С.20-27, 33-104.

3.3. СТРУКТУРА ОРАТОРСЬКОГО ТВОРУ

План, який ви створили перед остаточним згрупуванням ма­теріалу та написанням тексту, мусить відобразити майбутню ло­гіку побудови вашого виступу. Пам'ятаємо також, що з античних часів виділяються три структурні моменти твору: вступ, ос­новна частина та висновки (при можливості детальнішої побудо­ви: вступ = зацікавлення + основна частина = опис + оповідь + + міркування, висновки = переконання). Основну увагу треба при­діляти найбільшій за обсягом основній частині, власне викладу, що містить докази на користь вашої позиції. Якщо вступ занадто великий, то промова нагадуватиме немовля, в якого велика голо­ва й мале тільце. При розтягнутих висновках виступ буде подіб­ний до жирафи з малесенькою головою, але занадто довгими ногами. Якщо довго викладати висновки, аудиторія може обра­зитися чи занудьгувати: адже переважна більшість людей вже все й так зрозуміла, тому "розжовувати" очевидне не треба: до­статньо допомогти думці слухачів оформитися у слово, що й стане моментом переконання.

Вступ

Оратор, входячи до аудиторії, насамперед звертається до неї. Тут на допомогу йому приходять так звані етикетні формули:пані та панове, брати та сестри і т.п¹. Пам'ятайте, що момент початку промови є найвідповідальнішим: який тон ви задасте, так і прозвучить весь ваш виступ.

Можна, наприклад, почати виступ прикладом з власного до­свіду:"Трапилось зі мною таке..." Це одразу ж зацікавлює, все­ляє віру в щирість оратора, в його здатність мудро зважувати життєвий досвід тощо.

Вступ може починатися з цитування чужої мудрості, крила­того вислову, з відомого афоризму,наприклад: "Недаремно ка­жуть, що краще з розумним загубити, ніж з нерозумним знайти. От і..." Інколи така цитата може передувати тексту у вигляді епіграфа (найчастіше в писаній промові).

Цікаво й ефектно почати з того, що на даний момент хви­лює суспільство— скажімо, трагічні події на зразок стихійного лиха, або ж, навпаки, радісна звістка про важливі прогресивні перетворення: "Сьогодні, коли всі ми охоплені почуттям..." Це одразу ж встановлює контакт з аудиторією, справляє враження, що оратор живе тими ж думками й почуттями, що й усі присут­ні, отже, говоритиме про* щось цікаве й важливе. Варто проциту­вати газетний чи радіо-телевізійний матеріал, приклад з книги,яка у всіх на вустах, з кінофільму.Так ваша тема непомітно пов'яжеться з настроєм аудиторії.

'Колись посібники з риторики обов'язково вміщували в собі цілий набір подібних етикетних формул, а також кліше ділових паперів, шаблони листів на різні випадки життя тощо. Сьогодні це відійшло в минуле; питання про ділові папери включено до культури мови і т.д. Однак слід пам'ятати, що традиційні для європейського суспільства етикетні формули продовжують вживатися у відповідних сферах й досі. Зразки таких формул можна знайти в численних книжках з етикету (напр.: Моцюк П. Звичаї, приписи доброї поведінки. Поради молодим і старшим. — Львів, 1994).

Можна також почати виступ з цитування якихось точних цифрових даних, документів,наприклад: "Відомо, що в сьо­годнішній Україні живе близько п'ятдесяти мільйонів лю-

дей..."

Можна, нарешті, почати просто з якогось влучного й при­стойного жарту,що одразу ж викликає людські симпатії. Жарті­вник є завжди начебто "свій"; психологи кажуть, що така ситуа­ція свідчить: той, хто жартує, звичайно відчуває душевний стан, цінності та тривоги аудиторії, її "культурний код". Жарт знімає відчуження між людиною за кафедрою й тими, хто перед нею. Крім того, він фокусує увагу. Важливо тільки пам'ятати, що не варто перетворюватися на скомороха. Дотепність ваша мусить бути інтелігентною, це стане виразом поваги до аудиторії. Особ­ливо обережно такі речі використовуйте в церковному красно­мовстві.

Вступ-зацікавлення є лише підходом до теми, й необхідно одразу ж, викликавши інтерес аудиторії, сконцентрувавши її увагу на проблемі, спрямувати слухачів у потрібне вам русло, перейти до основної частини.

Переглядів: 1100