Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Висновки

Наприкінці промови можна узагальнити положення основ­ної частини, підкреслити головну думку, окреслити тему наступ­ного виступу, викликати аудиторію на суперечку, виголосити заклик тощо. Прийоми тут різноманітні, і залежать вони в першу чергу від виду промови й мети промовця. Наприклад, вузівська лекція може закінчуватися логічними висновками і означенням теми наступного заняття, мітингова промова чи проповідь — за-

кликом, судова промова — зверненням до суду з закликом про справедливе рішення справи і т.п.

Наведена тричастинна модель ораторського твору є най­більш поширеним варіантом композиційної структури, але не обов'язковим. Вже в давні часи оратори не завжди дотримува­лися цієї жорсткої структури. Можна сміливо експерименту­вати, "тасувати" частини твору, почати промову, наприклад, як ми вже говорили, з кульмінаційного моменту чи навіть з висновків, але це вже прояви ораторського артистизму, почат­ківцеві так поступати ризиковано. Не зайве зауважити, що при будь-якій композиції логічний зв'язок між частинами тво­ру обов'язковий, інакше ви зірветеся в хаос і виглядатимете безпорадно.

Додамо й те, що класична схема тричастинного твору звична людям хоча б через те, що в наших школах пишуть твори з літе­ратури за цією схемою вже зо двісті років.

Цікаво відзначити, що в книзі П.Сопера тричастинний поділ пропонується для так званої "агітаційної" промови, тоді як "ін­формаційну" промову автор рекомендує будувати складніше й

багатше.

Заслуговує на увагу думка про спосіб інтеграції всіх зга­даних вище моментів промови: їх виділяють три: когезія, ретроспекція, проспекція1.

Когезія — один із способів інтеграції тексту, коли всі його частини постійно взаємодіють завдяки тому, що оратор чи то повертається до вже сказаного, чи то натякає на те, що буде сказано. Забезпечують такий зв'язок зазвичай певні мовні фор­мули: таким чином, отже, по-перше, по-друге, наступне питан­ня, подивимося далі, очевидно, перейдемо до наступного, беручи до уваги, незважаючи на, з одного боку, з другого боку, як з 'ясувалося в подальшому тощо.

Ретроспекція це відсилання слухачів до попередньої ін­формації. Тут оратор може посилатися не тільки на власні попе­редні виступи, але й на чужі праці та думки або загальновідому інформацію. Ретроспекція може виражатися наступними слова­ми чи словосполученнями: як ми знаємо, як ми розуміємо, як було сказано раніше, ми вже говорили про це, згадаймо, ви чули, ви бачили, відомо, минулого разу я вже говорив і т.д.

Проспекція це натяк на те, про що буде говоритися в наступних частинах виступу (майбутніх виступах). Проспекція може виражатися такими формулами: наступного разу ми пого-

13. 'Культура русской речи /Под ред. Л.К.Грауднной и Е.Н. Ширяева. — М., 1998. - С.133-136.

воримо, далі переконаємося, в подальшому розвитку, ми побачи­мо, далі стане зрозуміло, темою нашої майбутньої розмови буде і т.п.

Базові поняття: структурні моменти твору (вступ, або за­цікавлення; основна частина: опис, оповідь, міркування; висновки, або переконання), етикетні формули, когезія, ретроспекція, про-спекція.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які три структурні моменти будь-якого літературного твору виділяють з античних часів?

2. Чи існує в класичній риториці деталізація традиційних вступу, основної частини та висновків?

3. Як інакше називаються вступ та висновки в класичній риториці? Які підрозділи в основній частині тут визначаються?

4. Якими способами оратор досягає зацікавлення аудиторії на початку промови?

5. У чому полягає різниця між описом та оповіддю?

6. Що таке міркування (хрія)?

7. Чи можна доповнювати міркування художніми картинами? Якщо так, то які це відкриває можливості для компонування фрагментів про­мови?

8. Що таке інтеграція різноманітних моментів промови? Які три типи інтеграції визначають дослідники? Охарактеризуйте кожен з них.

3.3.4. Практичні завдання

І. Уважно прочитайте текст та підберіть до нього заголовок.

І сучасну, і традиційну оселю в Україні важко уявити без рушників. Тчуть їх і вишивають досі. Для краси у домі, на шастя в ньому, просто так, для душі. Узори на рушниках — то давні забуті символи: ромб з крапкою посередині — засіяна нива, вазон чи квітка — світове дерево од неба до землі, людська фігурка, немов з дитячого малюнка — знак Берегині, богині хатнього вогнища. А подивіться, де висять рушники. Над вікнами і над дверима, на покуті — це обереги від усього злого, що може зайти в дім.

Широкою була сфера використання рушників: на знак згоди на шлюб дівчина подавала їх старостам, намітка, головний убор уже заміжньої жінки, — це довгий (8 м) рушник. У нього загортали маля, що з'явилося на світ. На рушниках опускали в яму домовину.

"Хай стелиться вам доля рушниками!" — казали, бажаючи людині щастя (Г.Бондаренко).

II. Який з поданих епіграфів більш відповідний до теми "Слово як комунікація":

1) Прекрасне слово,

але що в ньому,

як не від серця йде воно? (В. Масик)

2) Мрію я словами відмикати людське серце... Цю скарбницю мрій... (Л.Забашта).

3) Слово — клітина мислі, артерія сили духу. Тільки воно єднає різні людські береги.

(П.Воронько)

III. Складіть список відомих вам етикетних формул, які вар­то вживати на початку та наприкінці промови (академічної, по­літичної тощо) за такою схемою:

Вид красномовства Початок промови Закінчення промови
Академічне    
Політичне    
Юридичне    
Церковне    
Суспшьно-побутове    

IV. З якого речення краще почати текст, а яким — закінчи­ти? Обгрунтуйте свій вибір.

Увімкнувши телевізор, я почула такі новини. Такі новини я почула, увімкнувши телевізор.

V. Використайте у вступі промови відомий афоризм: "Слово — срібло, мовчання — золото" та, обміркувавши, спробуйте спро­стувати цю тезу.

VI. Напишіть автохарактеристику, вдавшись до прийомів опису та міркування. Який прийом доцільніше використати при описі зовнішності, а який — для характеристики рис харак­теру?

VII. Складіть фрагменти-"заготовки" до наступних тем, ко­ристуючись прийомами опису та оповіді на зразок:

Моя домашня тварина. Опис — її зовнішність; місце, яке вона займає у квартирі; її їжа тощо. Оповідь — як вона з'явилася в квартирі, її повсякденні звички, кумедний випадок з її життя тощо.

На одну з тем складіть міні-промову з використанням "заго­товок".

Теми

1) Екологічні катастрофи та катаклізми.

2) Дії та психологія злочинця.

3) Останній гучний політичний скандал.

4) Моє перше відвідування церкви.

5) Змалювання своїх почуттів коханій особі.

6) Мій літній відпочинок.

VIII. Використовуючи подані початий абзаців, напишіть текст промови. Який спосіб інтеграції промови забезпечує тут зв'язок окремих частин тексту?

Вивчення теми починається з...

Насамперед ...

Потім...

Після цього...

Наприкінці роботи...

IX. Прочитайте текст. Знайдіть основну частину. Чи є тут вступ? Кульмінація? Закінчення? Якщо є, то вкажіть, де.

Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: "Піди-но, дитино, сьогодні, попрацюй у винограднику!" А той відповів і сказав: "Готовий, панотче", — і не пішов. І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: "Я не хочу". А потім покаявся і пішов. Котрий же з двох учинив волю батькову? (Біблія)

X. Прочитайте текст. Спробуйте переказати його, змінивши композицію так, щоб він починався з висновків. Якого ораторсько­го ефекту ми при цьому досягаємо?

Відомий байкар Езоп був рабом у давньогрецького філософа Ксанфа. Він мусив готувати різні страви. Одного разу, коли Ксанф перебував у доброму гуморі, він наказав Езопові приготувати для гостей найсолодшу страву. Езоп купив та приготував язик. На питання господаря, чому саме язик, раб-мудрець відповів: "Адже саме за допомогою язика будують міста, вивчають науки, просять, вітаються, миряться, освідчуються в коханні. Тому, очевидно, немає нічого солодшого, ніж язик."

Дуже сподобалося це Ксанфові та його гостям.

Іншим разом зацікавлений дотепністю Езопа Ксанф задумав, аби раб подав на стіл для гостей найгіркіше, що може бути. Езоп знову подав язик, що викликало загальне здивування. Пояснення було таке: "Що може бути найгіркішим від язика? Язиком люди занапащують один одного, оббріхують, лицемірять, сваряться, вбивають, розв'язують війни..."

Гості та господар погодилися з Езопом, хоча він і стверджував речі, які, на перший погляд, виключають одна одну.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Волков А.А. Структура лекшш. — М., 1986.

Клюев Е. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Злокуция). — М., 1999. — С.62-146.

Кохтев Н.Н. Риторика. - М., 1994. - С.102-127.

Культура русской речи /Под ред. Л.К.Граудинон и Е.Н.Ширяева. — М., 1998. — С.129-139.

Одинцов В.В. Структура публичной речи. — М., 1976.

Риторика: Уч. пособие /Под ред. Дорожкиной Т.Н. — Уфа, 1995. — С.82-96.

Сопер П. Основи искусства речи. - М., 1995. - С. 197-233, 274-301.




Переглядів: 976

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основна частина | ЛОГІЧНІ ТА ЕМОЦІЙНІ ЗАСАДИ ПРОМОВИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.