• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 1. Поняття інтелектуальної власності. Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності. Система охорони інтелектуальної власності в Україні

Змістовий модуль 1 Система інтелектуальної власності (ІВ). Набуття та здійснення права на об’єкти ІВ. Економіка ІВ

Лекційний матеріал курсу

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ АУДИТОРНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ

Лекція № 1

Тема 1. Поняття інтелектуальної власності. Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності – 2 год.

Тема 1. Поняття ІВ, об'єкти та суб'єкти права ІВ. Система охорони інтелектуальної власності в Україні

1.1. Поняття і зміст права інтелектуальної власності. Особисті немайнові та майнові права суб'єктів інтелектуальних правовідносин.

1.2. Об’єкти права ІВ.

1.3. Суб’єкти права ІВ.

1.4. Система законодавства України про охорону інтелектуальної власності.

1.5. Особливості суб'єктивного складу відносин інтелектуальної власності: первинні та похідні суб'єкти, їх правовий статус.

Поняття і зміст права інтелектуальної власності. Особисті немайнові та майнові права суб'єктів інтелектуальних правовідносин

Інтелектуальна власність у широкому розумінні означає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній областях.

Інтелектуальна творчість— це цілеспрямована пошукова діяльність людини, результатом якої є створення нового матеріального блага, яке відрізняється неповторністю, оригінальністю, історичними традиціями та оригінальністю.

Всі результати діяльності людини можна розділити на дві групи:

• речі матеріальні;

• результати, що не мають матеріального характер, перш за все, нові наукові і технічні знання.

При цьому, як правило, речі створюються - виготовляються з використанням результатів інтелектуальної діяльності, або представляють собою такий результат, або є засобом, на якому такий результат інтелектуальної діяльності представлений. Приклади - на кожному кроці, треба тільки подивитися на світ іншими очима!

Ось будинок - конкретне будівля, що перебуває в певному місці. Щоб побудувати цей будинок, його потрібно спочатку спроектувати. Над цим працюють архітектори, що створюють зовнішній вигляд і внутрішній простір будівлі, інженери-будівельники, які виконують розрахунки фундаменту, стін та інших елементів конструкції. Трудяться художники, дизайнери, які оформляють інтер'єри будівлі. Отже, щоб почати проектувати будівлю, як мінімум, потрібно архітектурний проект.

На заводі стоїть токарний верстат, на якому токар обробляє деталі. Але, щоб зробити цей та йому подібні верстати, хтось повинен був придумати його конструкцію, кінематичну схему.

Інший приклад: електронний блок. Щоб виготовити цей електронний блок спочатку потрібно розробити його електричну схему.

Для виготовлення дискети потрібно було створити нові матеріали, спеціальні технології. Однак дискета - це ще і носій, на якому може бути записана (представлена​​), наприклад, комп'ютерна програма, яка є самостійним результатом інтелектуальної діяльності.

А от компакт-диск, для виготовлення якого потрібні були не менш складні технології. Але для споживача він цікавий, перш за все тим, що на ньому записані пісні - музичні твори.

Виробництво процесорів і інших виробів мікроелектроніки - це і нові високі технології і створення особливої топології вироби, тобто просторового розташування його елементів і зв'язків між ними, що прийнято називати топологією інтегральних мікросхем.

Щодня, так чи інакше, ми користуємося величезною кількістю речей, створених з використанням результатів інтелектуальної праці, або в яких ці результати виражені. Важливо навчиться це бачити.

Інтелектуальна діяльність - це творча діяльність, а творчість - це цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється не­повторністю, оригінальністю, унікальністю.

Для людини характерні два види творчості – художня і технічна. Результатом художньої творчості є літературні і художні твори. Результатом технічної творчості - ви­находи, торговельні марки, комерційні таємниці тощо.

Результати художньої творчості використовуються в гуманітарній сфері для збагачення внутрішнього світу людини, формування його світогляду. Результати ж технічної творчості застосовуються переважно у сфері виробництва товарів і надання послуг. Вони сприяють підвищенню технічного рівня суспільного виробництва, його ефективності, забезпечують конкурентоспроможність вироблених товарів і послуг.

За сформованою історичною традицією результати технічної творчості називають об'єктами права промислової власності, або "промисловою власністю". Поняття "промислова власність" іноді помилково ототожнюється з матеріальними об'єктами промисловості – будинками, спорудами, устаткуванням. Однак це не так. Промислова власність – це вид інтелектуальної власності.

Підкреслимо, що під інтелектуальною власністю розуміють не результат інтелектуальної діяльності людини як такий, a право на цей результат. Тобто, інтелектуальна власність є нематеріальним об’єктом.

Право інтелектуальної власності - це сукупність цивільно-правових норм, що регулюють відносини, пов'язані із творчою діяльністю.

З цього випливає низка важливих наслідків. Наприклад, на відміну від матеріальних об'єктів, інтелектуальною власністю, у багатьох випадках, заволодіти набагато легше. Так, якщо у процесі бесіди ви розкриєте комерційну таємницю, то ця інформація перекочує до мозку вашого співрозмовника і повернути її назад, на відміну від матеріального об'єкта, неможливо. Відтепер обидві сторони володіють одним і тим об'єктом. Відмінності спостерігаються також під час обміну. Так, якщо ви обмінялися з партнером комп'ютерами, то після такого обміну кожна зі сторін буде мати по одному комп'ютеру. Але якщо ви обмінялися ідеями як результатами творчої діяльності, то кожна зі сторін буде мати по дві ідеї.

Якщо інтелектуальна власність нематеріальна, то що є об'єктом власності? Об'єктом власності є правона результати інтелектуальної діяльності людини. Це право має подвійну природу. З одного боку, творець (автор) нематеріального і творець матеріального об'єкта власності мають подібні права власності, тому що право на результат творчої діяльності забезпечує його власнику виняткову можливість розпоряджатися цим результатом на свій розсуд, а також передавати іншим особам, тобто воно подібне до права власності на матеріальні об'єкти (майновим правом). З іншого боку, поряд з майновим правом, існує деяке духовне право творця на результати творчої праці, так зване право автора. Тобто автор має сукупність особистих немайнових (моральних) прав, що не можуть відчужуватися від їхнього власника в силу їхньої природи, та майнових прав. Іншими словами, якщо майнове (економічне право) на результат творчої праці може бути віддільним від творця (переданим іншій особі в обмежене чи необмежене користування), то моральне(немайнове) право автора невіддільне від творця і не може бути передано іншій особі.

Таким чином, право інтелектуальної власності є сумою тріади майнових прав (права володіти, права користуватися, права розпоряджатися) та немайнових прав (право на авторство, право на недоторканість твору тощо) (рис. 1.1).

Рисунок.1.1 – Права інтелектуальної власності

Проте інтелектуальна власність має свою істотну специфіку, що полягає в нематеріальній природі об'єктів права інтелектуальної власності, творчому характері праці щодо їх створення, тобто це інститут власності на нематеріальні блага його суб'єктів. І тут не зовсім застосовна класична тріада правомочностей власника, що здійснює звичайні майнові права, оскільки, відчужуючи, наприклад, об'єкт своєї інтелектуальної власності, його творець не позбавляється тим самим усяких прав на нього, а набувач не одержує можливості за своїм розсудом змінювати цей об'єкт і узагалі вважати його винятково своїм. Тім більше, що у власність інших осіб переходять, як правило, не об'єкти права інтелектуальної власності, а матеріальні носії науково-технічних ідей і художніх образів (конкретні картини, видання, технічна документація).

Таким чином, сутність права інтелектуальної власності полягає в нематеріальній природі її об'єктів.

Зміст права інтелектуальної власності складають особисті немайнові (духовна власність) і пов'язані з ними майнові права її суб'єктів. Специфіка змісту права інтелектуальної власності полягає у двоєдиній структурі й у тому, що тут майнові права не просто пов'язані з немайновими, вони виходять від немайнових прав і ґрунтуються на духовній власності творців.

Особисте немайнове право належить тільки творцю, тобто фізичній особі. До нього належать:

а) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником і т.д.) об'єкта права інтелектуальної власності;

б) право перешкоджати якому-небудь посяганню на право інтелектуальної власності, що може завдати шкоди честі або репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

в) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

До майнового права належать:

а) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

б) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

в) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання;

г) інші майнові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

Суттю майнових прав є одержання комерційної вигоди.

На відміну від особистого немайнового права майнове право може належати як творцю (автору), так і іншій фізичній або юридичній особі. Крім того, воно має часові й територіальні обмеження. Так, наприклад, майнове право на винахід діє протягом 20 років, а на торговельну марку (знак для товарів і послуг) - 10 років із правом продовження щоразу ще на 10 років. На літературні й художні твори це право діє протягом всього життя автора й 70 років після його смерті. Наприклад, патент на винахід діє тільки на території тієї країни, патентним відомством якої він виданий. Тобто патент, виданий в Україні, не діє на території інших держав.

Переглядів: 928