• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сучасні науково-технічні зв'язки.

З розвитком НГР жодна держава світу не в змозі повністю задовольнити свої потреби в техніці і технології, створити всі види наукової продукції, тому роль науково-технічних відносин зростає.

Основні шляхи науково-технічних зв'язків:

1)торгівля високотехнологічними і наукоємними товарами, тобто електронно-обчислювальною технікою і фармацевтичними виробами;

2)міжнародний технологічний обмін у формі:

- патентів;

- ліцензій;

- ноу-хау;

- угод про надання управлінських послуг;

- угод про здачу об'єктів «під ключ»;

Лізинг, інжиніринг, консалтинг і обмін у сфері підготовки кадрів учбовими закладами різних країн.

Розширення науково-технічних зв'язків супроводжується посиленням конкуренції між країнами у пріоритетних напрямах НТП. Це веде до зміни співвідношення сил між провідними країнами, які забезпечують обмін технологіями. Якщо після Другої світової війни технологічним лідером були США, то зараз зростаючу роль в цій сфері відіграють Японія, Німеччина, Франція, Китай.

Спільна підприємницька діяльність з іноземним капіталом.

Міжнародні економічні відносини виступають у формі загального підприємництва. Це – економічна діяльність суб'єктів двох і більш країн, яка здійснюється на основі об'єднання капіталів і інших чинників виробництва для реалізації загальних цілей.

Форми спільного підприємництва:

- концесія– договір про здачу в експлуатацію іноземній особі на певний період землі, господарських об'єктів, надр, які є власністю держави або місцевих органів. Концесіонерстворює свій господарський звіт, результат функціонування якого є його власністю. Державі він платить певну суму.

- консорціум– тимчасове об'єднання фірм або організацій різних країн з метою вирішення певних проблем;

- спільне підприємство– базується на об'єднанні капіталів власників різних країн, які здійснюють загальне управління, спільно ризикують і ділять прибуток;

- вільні економічні зони– це частина національного економічного простору, де використовується особлива система пільг і стимулів.

Їх види:

- зони вільної торгівлі;

- промислово-виробничі;

- технічні (технопарки, технополіси);

- сервісні (офшорні зони, податкові гавані, де компанії або зовсім не платять податки або платять дуже низькі податки. В світі > 300 офшорних зон, часто їх використовують для відмивання «брудних грошей»)

На початку ХХI століття в світі налічувалось » 2000 вільних економічних зон різних напрямів. Вони довели свою ефективність як форми світогосподарських зв'язків.

5. Міжнародні валютно-фінансові відносини.

Переглядів: 747