Тема 3: ПРИНЦИПИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

3.1. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Принципи правового регулювання трудових відносин та безпосередньо пов’язаних з ними інших відносин стосуються концептуальних питань трудового права. Правові принципи – не тільки правова, а й філософська, соціологічна категорія. Кожна галузь права має свої принципи, які визначають для цієї галузі найсуттєвіше, характерніше.

Студентам необхідно з’ясувати поняття правових принципів. У теорії права під правовими принципами розуміються керівні ідеї, які виражають суть, основні властивості та загальну спрямованість розвитку правових норм у межах всієї системи права або її окремих галузей чи інститутів. Термін “принцип” походить від лат. principium – основа. Принцип – це те, що лежить в основі певної теорії науки. Принципи права – це виражені у праві вихідні нормативно-керівні начала, що характеризують його зміст, основу, це закріплені в ньому закономірності суспільного життя.

Принципи правового регулювання праці можуть бути закріплені в законі (н-д, у Законі України «Про зайнятість населення»), а можуть і не закріплюватися в останньому. Саме це й зумовлює різні підходи вчених-правознавців до визначення їх кількості та формулювання. Відтак, у науці немає єдності в розумінні цієї категорії. Існують різні точки зору: одні автори розуміють під принципами права тільки керівні ідеї і виводять їх зі смислу правових норм, інші вважають, що вони обов’язково повинні бути ще закріплені в цих нормах. Поширеним також є ототожнення правових принципів і суб’єктивних прав, обов’язків, тобто принципи трудового права пов’язуються в основному із змістом статті 2 КЗпП, що визначала раніше основні трудові права і обов’язки працівників, а в редакції Закону України від 5 липня 1995 р. – основні трудові права працівників. Студенти повинні розглянути висловлені в літературі думки, обґрунтувати власну точку зору.

Принципи трудового права виражають політику і мораль у галузі праці, тому значення основних принципів правового регулювання праці реально виявляється у тому, що в них:

1) закладено основу, ядро, що сприяє розвиткові всіх інститутів трудового права; визначаються шляхи створення, реалізації та захисту норм трудового законодавства. Хоча на відміну від конкретної норми права принципи не мають таких елементів, як гіпотеза, диспозиція і санкція, вони впливають на правову політику держави в регулюванні праці на підприємствах незалежно від форми власності;

2) визначено положення суб’єктів трудового права, їх права й обов’язки, зокрема рівність і свобода в галузі праці;

3) відображено основи, що об’єднують окремі норми трудового законодавства в систему галузі праці та сприяють розвитку трудового законодавства й застосуванню норм діючого трудового права.

У літературі сучасні принципи трудового права розподіляються на такі основні групи:

1) що виражають політику держави в галузі правового регулювання ринку праці та ефективної зайнятості (н-д, свобода трудового договору);

2) що містять керівні засади в галузі встановлення умов праці (н-д, єдність і диференціація умов праці);

3) що визначають правове регулювання застосування умов праці (н-д, договірний характер праці);

4) що відображають головні напрями правової політики в галузі охорони здоров’я на виробництві та захисту трудових прав працівників (н-д, забезпечення охорони здоров’я).

За сферою дії правові принципи поділяються на загальноправові, галузеві, внутрішньогалузеві, міжгалузеві.

За спрямованістю принципи трудового права можна поділити на три групи:

1) що визначають правове регулювання застосування праці з огляду на міжнародно-правове регулювання праці – забезпечення основних прав свобод людини і громадянина;

2) які визначають рівень умов праці й охорони трудових прав працівників;

3) принципи соціального партнерства та розвитку особистості працівника.

Виходячи з того, що предмет трудового права складають індивідуальні та колективні трудові відносини, видається можливим класифікувати принципи трудового права на принципи правового регулювання індивідуальних та принципи правового регулювання колективних трудових відносин.

Опрацювавши рекомендовану літературу, студентам необхідно назвати ці принципи і розкрити їх зміст. Основними принципами за законодавством України є такі: принцип свободи праці; принцип матеріальної зацікавленості в результатах праці; принцип рівності в галузі праці; принцип безпеки праці; принцип договірного характеру праці; принцип участі профспілок і трудових колективів у вирішенні питань, пов’язаних з умовами праці; принцип визначеності трудової функції; принцип вільного об’єднання для здійснення захисту своїх прав і свобод; принцип стабільності трудових відносин; принцип матеріального забезпечення у разі непрацездатності, настання смерті.

Основні принципи трудового права закріплені в Конституції України та інших найважливіших законодавчих актах. Головним принципом, проголошеним у Конституції України, є принцип верховенства права. Цей принцип виступає загальним для всіх галузей права і є головним орієнтиром у законотворчій і правозастосовчій діяльності.

У ст. 43 Конституції України закріплено принцип свободи праці: «Кожний має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується». У цій же статті говориться про заборону використання примусової праці: «Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком або іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і надзвичайний стан». Ряд важливих принципів закріплено в Кодексі законів про працю України. Проте не всі принципи трудового права отримали текстуальне формулювання в Конституції і інших нормативних актах про працю.

У сучасних умовах необхідно підкреслити значення такого принципу, як недопущення погіршення становища працівника стосовно рівня, передбаченого законодавством (у зарубіжному трудовому праві цей принцип «in favorem” – “сприятливості” є загальновизнаним). Такий принцип закріплений і в законодавстві про працю України (статті 9, 9-1 КЗпП).

У діючому КЗпП немає окремої статті, що встановлює основні принципи регулювання трудових відносин. Цю прогалину має усунути новий Трудовий кодекс. Принципи трудового права набувають особливого значення при реалізації норм права, особливо коли відсутня конкретна правова норма і є потреба застосувати аналогію закону або навіть аналогію права. Але жодна з цих норм не може суперечити Конституції України.

Завдання для самопідготовки

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Література	\|	Елементарний рівень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.