Плюралізм у розумінні держави

* Санкт-Петербурзький учений XIX ст. П. Лодій (виходець із Закарпаття), який

у 1828 р. став автором чи не першого навчального посібника з теорії держави і права у Російській імперії (з назвою "Теория общих прав, содержащая в себе фи-лософское учение о естественном всеобщем государственном праве") державу розумів у такий спосіб: "Держава - це нерівне суспільство вільних людей, що об'єдналися під однією верховною владою, для досягнення загальної безпеки й благополуччя. Члени, об'єднані в одну Державу, називаються Громадянами; ті ж, ^ які не входять до об'єднання, називаються Іноземцями".

Відомий російський державознавець П. Сорокін (автор "Злементарного учеб-
ника обТцеи ТйОрии праТйНГсвязи с теорией государства") у 1919 р. писав, що дер
жава "виступає організованим союзом людей^ об'єднаних єдиною верховною вла
дою". З його точки зору "відмінною отакою держави^^я^<^фо^жи_суспіль"ства",~є те,
ию_туг_об'єдн^ючим зв'язко_м виступає підлеглість всіх його членів одній держав
ній владі, обов'язковій для всіх^ленів суспільства, незалежно вцГїх~віру5ань І ро
дової приналежності".
{"* На думку~основоположників марксизму і, зокрема, Ф. Енгельса "держава є
нічилГ"Тїїшим, як машиною для придушення одного класу іншим". Пізніше
б?Ульянов-Ленін (праця "Держава і революція") уточнив: "Держава - це машина
/ для підтримання панування одного класу над іншим". Такий підхід, хоч і поясню-
ється умовами західного суспільства XIX - поч. XX ст. з його соціальним розша
руванням і протистоянням, все ж, на нашу думку, не зовсім адекватно відображає
сутність держави початку XXI ст.
1 Нині найвідоміший Фішеровський словник права дає поняття держави як спі-

і льність, в основі структури якої лежить територія, народ і державна влада.

Серед сучасних юристів, і це природно, продовжує залишатися різноманіт-НІсть підходів до розуміння й визначення поняття держави та її ознак. У 1982 р., наприклад, іспанський дослідник, професор юридичного факультету Мадридсько-Г^унів'ет?сШету~ТТПерес-Барба Мартінес писав, що термін "держава" означає не 'всяку фс^мУгішїітІїчІної організації, а лише таку, яка виникає у новий час. На його" Ж думку, характерними ознаками держави виступають: суверенна влада, раціональність адміністрації, державна власність, постійна армія, релігійний нейтралітет.

І _?_5ІЦшщузькі вчені Р. Пенто і М. Гравітц вважають, що будь-яка держава характеризується такими ознаками:

а) новим типом колективної спільноти;

^територією в^р'амках національних кордонів;

в)1щділенням"в оргШгз1щїї~держави форми правління і державної служби;

Глава 4. Поняття держави та її характеристики

г) виникненням власне правотворчої функції держави;

д) глобальністю (ідеєю суверенітету);
і є) інституйрваною формою влади.

Інший французький вчений П. Бірнбаум дає таке визначення держави: "Держава - це інституційна політико-правова машина, що обслуговується функціонерами, котрі ідентифікуються з своєю роллю, відокремлена від громадянського суспільства, над яким вона намагається здійснити повну опіку, контролюючи його через свої адміністративні органи і через своє власне право, домінуючи в ньому через свою поліцію, приводячи його в рух шляхом економічних інтервенцій, підкоряючи його врешті через оволодіння думками і їх пов'язування з своїми власними цінностями."

Разом з своїм колегою Б. Баді цей учений виділяє такі елементи сучасної держави:

1) система інституйованих ролей, яка постійно функціонує;

2) єдиний легітимний тримач, який використовує силу для контролю території, на якій він здійснює свій суверенітет, реалізуючи охоронну владу над територією найбільш віддаленої з провінцій, захищаючи також кордони;

3) політико-адміністративна машина, котра діє через функціонерів, які рекрутуються на без особистій основі за меритократичними критеріями.

Американський вчений Р. Даль, відомий своїми теоретичними дослідження-ми демократії, державу розуміє в^такий спосіб - це асоціація, що характеризується ступенем забезпеч^ення~згоди з установленими в ній нормами і правилами з боку тих людей^а яких методами примусу гюінирюється їїюрисдикщя,

Як відзначає російський фахівецТ-державознавець В.А.Четвернін, західна теорія держави розглядає останню як "правову форму організації і функціонування політичної влади - з точки зору міжнародного права" і важко з ним не погодитися, бо справді сучасні держави настільки повноцінно функціонують, наскільки вони визнані міжнародним співтовариством. ^"*" Інший російський дослідник В.Е. Чіркін відслідковує в сучасній науковій літературі п'ять основних підходів до поняття держави:

1) теологічний (мусульманські вчення);

2) класичний (держава - це сукупність влади, території, населення);

3) юридичний (держава - юридична персоніфікація нації);

4) соціологічний (велика кількість вчень про суть держави: органічне, природньо-правове, марксистське тощо);

5) кібернетичний (держава - особлива інформаційна система з прямими і

зворотними зв'язками).

Відомий український вчений зі Львова ПМЛРабірпвич к ппному ч останніх
досліджень цієї проблеми подає таке визначення: "Держава - це організація полі-
тичної!шади~д"омінуючої частини на~селення у соціально неоднорідному суспільс-
тві, яка, забезпечуючи" його цШсність і безпеку, організовує задоволення загально
соїіїшйних^ютреб та здійснює 1се^вниц1^:в^~с^пТль^твом. насамперед в інтересах
цієї його частини"? Цим же вченимПвизІїачається соціальна сутність держави: у
здатності держави забезпечувати -у процесі свого функціонувашш_і_розвитку -
¹ задоволення- основних потреб усього суспільства, а також створювати умови для
26 Загальна теорія держави і права

можливого, за наявних конкретно-історичних обставин, задоволення потреб й інтересів окремих груп індивідів та їх спільнот.

Узагальнюючи вищесказане й спробуємо сформулювати поняття держави та
її основних параметрів^ "~"~

і Отже, держава - це політико-територіальна суверенна організація публічної

влади, яка має спеціальний апарат з метою управління суспільством і здатна зробити свою волю обов'язковою для всього населення даної країни. ■"* Погоджуємося із відомим вітчизняним вченим-теоретиком права М. Цвіком, який вказує, що в умовах демократичного суспільства держава завжди є правовою організацією, бо діє в межах права, котре має пріоритет над нею.

Кожна сучасна держава характеризується, принаймні, такими ознаками як: а) визначена кордонами територія; б) належність осіб до держави (громадянство); в) державна влада; г) суверенітет; д) спеціальний апарат; є) правотворча діяльність; є) економічна і фінансова система.

Переглядів: 1459

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

АЗ. Теорії походження держави 23 | Територія держави

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.