ЩШа4. Поняття держави та її характеристики ЗІ

СРСР (1922 р.), Союзна Республіка Югославія (1992 р.), Боснія та Герцеговина

?1995 р.);

2) розділення (дезінтеграція) однієї держави й утворення на її території кількох нових держав. У 1991 р. після розпаду СРСР на його колишній території утворилося 15 нових держав;

3) відокремлення (сепарація) від функціонуючої держави частини її території й утворення на ній нової держави. На наших очах у такий спосіб намагаються ствердитись як держави: Чечня в Росії, Абхазія в Грузії, Квебек у Канаді тощо.

4) внаслідок процесу деколонізації, ліквідації колоніальних імдерій (британської, португальської, французької, Австро-Угорської тощо). Суть цього способу виникнення полягає в тому, що колоніальне адміністративне утворення імперії внаслідок національно-визвольного руху перетворюється в суверенну державу -наприклад, Ангола, Мозамбік, Алжир, Зімбабве тощо. Всього 123 держави отримали незалежність у такий спосіб, але різними методами - мирними чи насильницькими.

Реорганізація держави означає таке кардинальне її перетворення, зокрема структурна зміна державного механізму, його функцій, яке дозволяє говорити про фактичне створення в ході цього процесу нової держави з переходом до неї прав і обов'язків зруйнованої держави. Очевидно, що такі перетворення порушують режим законності старої держави. У цьому смислі будь-яка революція є незаконною зміною державного ладу, тобто "державним переворотом". Проте не всякий державний переворот є революцією. Думається, різниця, між цими двома формами реорганізації держави полягає зовсім не в ступені участі в них народних мас, про що неодноразово стверджувалось у спеціальній літературі радянських часів.

V 3 правової точки зору кожна революція мала наслідком відновлення чи повернення суверенних прав народу, утвердження прав людини і громадянина, права як соціальної цінності, що конкретно проявлялося в проведенні в найкоротші терміни виборів до парламенту.\Це характерно для всіх революцій (крім комуністичних) - Англійської XVII ст., Французької XVIII ст., Лютневої 1917 р. в Росії, врешті - для революцій 1989-1990 рр. у Східній Європі. З огляду на такий підхід народ має невід'ємне право на опір тиранії, тобто на революцію в разі, коли його суверенні права узурповані державоюДДержавний переворот нерідко започатковує зворотній процес. Достатньо прикладу більшовицького перевороту жовтня 1917 р. у Росії. Відзначимо, що державний переворот (узурпація влади) може проявлятися у різних формах: непроведення виборів, передбачених законом, інше перевищення владних повноважень, визначених законом, або ж насильницьке захоплення влади в країні у випадку, коли його суб'єктом перевороту виступає не сама влада!

ТСпособи припинення сучасних держав, і це природно, випливають із способів їх утворення:

1) держава припиняє функціонування через приєднання її до іншої держави. Саме в такий спосіб перестала існувати НДР у 1990 р.;

2) держава припиняє функціонування через її розпад на окремі державні утворення (СРСР у 1991 р. розпався на 15 незалежних держав, Чехословаччина у 1993 р. розпалася на Чехію та Словаччину);

32 Загальна теорія держави і права

3) дві або кілька держав перестають існувати через їх об'єднання в одну нову державу (у 1992 р. це сталося з Сербією і Чорногорією).

4) внаслідок тривалої окупації з боку іншої держави. }

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна теорія держави і права	\|	Література

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.