МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||
Лімітація державної влади.(пі Принцип лімітації (обмеженості) державної влади логічно випливає з принципу верховенства права - основоположної засади правової держави. \Це поясню-Сться передусім тим, що саме право, правова система "пов'язує" державну владу, Ставить її в певні рамки. За словами французького вченого Жан Люка Шабо мова Іде про встановлення кордону влади управляючих над тими, ким вони управля-юту? Уже Аристотель, а після нього Макіавеллі, аналізуючи історичний досвід, Вказували на випадки деградації демократії як влади народу в тиранію більшості. Творці американської конституції також вважали, що найбільшим ризиком Демократії є можливість її перетворення у владу нелімітованої більшості. Але вперше концепцію самообмеження влади сформулював німецький вчений Гумбольт. У середині XIX ст. французький вчений Алексіє де Токвіль визначив, які, на його думку, засоби можуть обмежити державну владу: а) релігія і норми моралі; б) Проміжкові територіальні організми і утворення патріотичної орієнтації (нації, що •ходять до держави; провінції і регіони; місцеві громади); в) проміжкові групи інтересів і соціальної солідарності (політичні партії, асоціації, лобістські групи). Із врахуванням вищесказаного спробуємо визначити основні правові та інсти-туційні засоби, котрі прямо чи опосередковано обмежують владу сучасної держа- \1. Легальний характер _самої державної влади, тобто забезпечення нею режиму законності й верховенства праваІ^ЧЦе означає, що влада визнає свою зв'язаність правом. Для того, щоб право могло виконувати цю роль ("пов'язувати" державу) необхідною є наявність трьох умов: а) відповідність писаної норми права цінностям і співвідношенню сил у сус б) визнання в правовій системі вищої сили норм, закріплених у деклараціях в) наявність механізмів і органів, які мають завдання ефективно забезпечити
2. Відокремлення установчої влади від законодавчд^Це означає, що право прєдсіавницьким за парламент, або кількома владними суб'єктами (наприклад, президент ініціює законопроект, парламент схвалює; в США конституційну поправку схвалює Конгрес, а затверджують не менше 38 законодавчих органів штатів). 3. Збереження народного'суверенітету, про який вже було вище сказано. 4. Поділ державної вл^и^д_.2щ&шйаж створення механізму "стримувань і противаг" між гілками влади. 5. Правовий захист прав людини^ індивідуальних і колективних ( в т.ч. прав національних, релігійних та інших меншин, особливо - політичної меншини і виступаючої від її імені опозиції). бУ^озвмнушаміщевемрегіональне£амоврядувапняі котре має власну фінансову базу (муніципальна власність і місцевий бюджет) і охоронювані законом по-вноваження./£ішення органу самоврядування скасовуються лише в судовому порядку і лише з мотивів їх невідповідності закону.
|
|||||||||
|