• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття монархії

Монархія стала історично першою формою правління - практично всі сучасні народи знають ту чи іншу модифікацію.

Монархією називають таку форму правління, за якої вища державна влада на­лежить одноособовому главі держави - монарху і передається на засадах спадко­вості. Як уже вище було зазначено, нині в світі нараховується до трьох десятків країн з цією формою правління. При всій різноманітності їх державно-правових систем, все ж можливо виділити кілька ознак, які притаманні всім монархіям не­залежно від їх модифікації:

84

Загальна теорія держави і права

Глава11 Форма державного правління

в

85

1. Вища влада (суверенітет) належить, як правило, одноособовому главі держави-монарху. Назва монарха може бути різною: цар, король, імператор, шах. султан, емір. У деяких країнах, правда, функціонує колективний монарх. Напри­клад, в Об'єднаних Арабських Еміратах "колективним монархом" є вища рада емі­рів, до якої входять еміри всіх 7 суб'єктів у цієї федерації.

2. Влада передається відповідно до передбаченої процедури спадкування. В юридичній літературі виділяють такі системи престолоспадкування:

- нарівні з чоловіками жінки також претендують на престол за принципом старшинства (Швеція);

- спадкування престолу здійснюється виключно за чоловічою лінією (Японія, Бельгія, Норвегія):

- спадкування престолу здійснюється переважно за чоловічою лінією, тобто молодший брат виключає старшу сестру (Великобританія, Іспанія, Бельгія);

- жінка успадковує лише за повної відсутності чоловічих ліній.

У деяких випадках монарх отримує повноваження не через успадкування. Йдеться, в першу чергу, про момент заснування монаршої династії. Крім того, в окремих монархіях главу держави обирають, про що нижче ще буде сказано.

Відомий дослідник цієї проблеми І. А. Ільїн у праці "Про монархію та респу­бліку" (Нью-Йорк, 1979) відзначав, що Росія, до прикладу, знала такі способи на­буття престолу: 1) обрання князя на віче; 2) завоювання князівства силою; 3) захо­плення князівства через убивство суперника; 4) спадкування уділа; 5) покупка уді-ла; 6) призначення ханським ярликом.

3. Строк повноважень монарха не є визначеним законом у часових параме­трах - глава держави, як правило, здійснює їх довічно. Одночасно відзначимо, монарх вправі добровільно припинити свої повноваження і передати їх спадкоєм­цям в силу похилого віку, стану здоров'я та інших обставин.

4. Монарх є фігурою, котра не несе юридичної чи політичної відповідально­сті за свою діяльність перед народом або будь-яким іншим інститутом політичної системи.

Необхідно відзначити й дуже своєрідну форму монархії в деяких країнах-членах Британської Співдружності. Наприклад, такі великі країни як Австралія чи Канада дотепер визнають главою своєї держави англійського монарха (нині - ко­ролеву Єлизавету II), яка представлена в цих країнах генералом-губернатором. Генерал-губернатор призначається королевою на 5 років, але насправді англійсь­кий монарх лише затверджує кандидатуру, запропоновану місцевим урядом.

Традиційна класифікація монархій передбачає їх поділ на абсолютні та кон­ституційні (обмежені). Деякі вчені додають до цих двох видів ще один - станову монархію, за якої влада монарха обмежена станово-представницьким органом.

Переглядів: 543