• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття республіки

Сучасна юридична наука розуміє під республікою таку форму правління, в якій вища влада належить виборним органам, які обираються на певний строк. З наведеного визначення можна вивести основні юридичні ознаки кожної республі­ки:

Загальна теорія держави і права

а) вища державна влада належить органам, які формуються виключно шля­
хом виборів (вільних чи невільних - залежить від характеру державного режиму в
країні);

б) правова форма глави держави у республіках виражається в одноосібному
президенті, проте мають місце й винятки - в колишньому СРСР функції глави
держави здійснював колегіальний орган у вигляді Президії Верховної Ради;

в) термін повноважень усіх вищих державних органів визначений законом.
Закон же передбачає умови й процедуру дострокового припинення їх повнова­
жень, а також строк, протягом якого мають бути проведені вибори цих органів чи
призначення їх складу. Цей строк може бути визначений законом у різний спосіб:
а) календарно (до певної дати); б) до настання певного юридичного факту (дії чи
події), наприклад, "до закінчення військового стану", "до досягнення 65-річного
віку"; в) у часовому відрізку, наприклад, "парламент обирається строком на 4 ро-

ки

Республіканська форма правління сформувалася ще в античних осередках ци­вілізації - в Афінській і Римській державах. У феодальні часи вона зустрічається рідко - в італійських містах-державах, в Новгороді тощо. У новий час ця форма правління стала масовою. Кінець II світової війни прискорив цей процес: від мо­нархічного правління відмовились Італія, Болгарія, Угорщина, Румунія та інші єв­ропейські країни.

Сучасні республіки традиційно поділяються на президентські, парламентські та змішані залежно від моделі розподілу державної влади між парламентом, уря­дом і президентом. Провідний словацький вчений-теоретик права А. Брустл від-стежує більше модифікацій республіканського правління: 1) "чиста " президентсь­ка модель: 2) модель прем'єр-президент; 3) президентсько-парламентська модель; 4) парламентська модель з "президентом"; 5) "чиста" парламентська модель. Ра­зом з тим цей дослідник справедливо завважує, що кожна з наведених моделей в принципі "вписується" в один із традиційних видів республіки.

Окремим різновидом цієї форми правління є так звана "радянська республі­ка", де розподіл влади зовсім відсутній.

Переглядів: 453