Поняття державного режиму

Поняття "державного режиму", котре ввійшло в науковий обіг в 60-х роках минулого століття, виражає сукупність методів, способів і засобів здійснення державної влади в суспільстві. У дещо ширшому розумінні воно позначається як "політичний режим", який характеризує методи функціонування всіх ланок політичної системи. Нерідко ці поняття в юридичній літературі вживаються як синоніми.

Які елементи поняття "державного режиму" можна виділити? Іншими словами, які обставини слід врахувати для визначення характеру державного режиму в тій чи іншій країні?

1) правовий статус людини і громадянина, правові та інституційні гарантії їх прав і свобод;

2) ступінь участі народу в здійсненні публічної влади на загальнодержавному та місцевому рівні;

3) співвідношення влади народу і влади держави, іншими словами - народного та державного суверенітетів;

4) ступінь відокремлення суспільства від держави, встановлення межі втручання держави до суспільних відносин;

5) характер взаємодії суспільства і держави: або суспільство визначає і контролює державу, або навпаки;

6) співвідношення правових і неправових методів регулювання суспільних відносин з боку державної влади;

7) ступінь плюралізації політичної системи суспільства.

Традиційно державні режими поділяють на демократичні та недемократичні (останні також - на авторитарні чи тоталітарні).

За підсумками 2000 р. американська правозахисна неурядова організація "Фрідом хаус" проаналізувала державні режими в 192 країнах світу й зробила висновок - демократія поступово й неухильно зміцнює свої позиції. її розкладка видів державних режимів має такий вигляд:

"демократичні" - 120 країн з населенням 3, 439 млрд. чол.;

"частково вільні" - 16 країн;

"авторитарні" - 39 країн;

"тоталітарні" - 5 країн.

Україна протягом 1996-1999 рр. визнавалася "частково вільною" країною, незважаючи на прийняття в 1996 р. демократичної конституції. Проте за підсумками 2000 р. Україна визнана цією авторитетною організацією демократичною державою.

106

До речі, наведена вище класифікація державних режимів, побудова на протиставленні демократії недемократичних режимів, не є єдиною в юридичній науці. Київський вчений В.Якушик пропонує різні координати їх класифікації:

Загальна теорія держави і права

1) з точки зору часу їх функціонування - постійні й тимчасові режими;

2) з точки зору їх відповідності конституції - режими конституційні й неконституційні;

3) з точки зору їх законності - режими правової держави, режими революційної законності та режими свавілля;

4) з точки зору їх ставлення до релігії - світські, релігійні та атеїстичні режими;

5) з точки зору їх соціальних носіїв - військові та цивільні режими тощо.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Література	\|	Тоталітарний режим

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.