Поняття, цілі й функції соціальної держави

Найрозвинутішою сучасною моделлю соціальної держави не лише в доктри-п, а й на практиці є соціальна державність у Німеччині

Соціальна державність в цій країні належить до недоторканих для законодав-ія принципів На сьогодні панівним серед німецьких державознавщв є формулю-іання соцшіьної держави як організації, покликаної допомагати незахищеним, шливати на розподіл економічних благ у дусі принципів справедливості, забезпе-іення кожному індивіду гідного людини існування Соціальність, соціальний ха->актер постає необхідною умовою для розвитку всіх елементів демократичної іравової держави

Сучасний німецький вчений К Дегенхарт відзначає, що характеристика дер-кави як соціальної виступає наслідком переходу від поняття ліберальної держави іа позиції захисту слабких, забезпечення мінімуму матеріальної рівності При іьому в юридичній літературі цієї країни висловлюється переконання, що питання ;оціального характеру виступають на практиці вкрай спірними і складними Ба-кання держави, до прикладу, боротися з безробіттям здійсниме лише в межах, ви-іначених об'єктивними економічними законами, хоча у визначенні відповідної юлітики проявляються позиції й інтереси різних іруп населення Поняття соща-іьної держави призводить до усвідомлення того, що свобода і рівність повинні юзілядатися не формально, але мати матеріальні компоненти

У країнах СНД має місце різне ставлення до цього поняття Російський вчеши С С Алексєєв щодо поняті я соціальної держави відзначає, що воно придума-ю сором'язливими вченими лише для того, щоб не вживати поняття "сощалістич-іа держава", котре використовувалося в СРСР та нацюнал-сощалістській Німеч-шні Тому ми повинні звернути увагу на ті суттєві відмінності, котрі відрізняють П два поняття

Якими ж ознаками сучасна соціальна держава відрізняється від "сощалістич-юі"⁹

По-перше, соціальна держава взамін гарантій дотримання соціальних прав не юзбавляє громадян прав політичних і особистих

По-друге, соціальна держава не ставить собі за мету виступати монополістом / наданні населенню соціальних послуг, навпаки вона намагається сприяти інституціям громадського суспільства, котрі також працюють у цьому напрямку

По-третє, відрізняється ступінь участі держави у перерозподілі виробленого суспільством продукту У соціалістичній державі, котра є монопольним роботода-щем і монопольним учасником економічного виробництва перерозподіл є значно ласштабнішим

Зараз соціальна держава виходить із визнання значення міжнародних стандартів ООН у соціальній сфері, тому в документах Генеральної Асамблеї ООН в )станні роки вживається термін "соціальна демократія"

Українська дослідниця проблеми Т Перглер, автор дисертаційного дослідження "Роль соціально-правової держави Німеччини у стабілізації суспільства" шзначає, що найважливішими завданнями соціальної держави виступають

131

'лава 15 Соціальна держава

1) вирішення "соціального питання" у традиційному ключі і гарантія соціальної безпеки для всіх;

2) створення соціальної справедливості;

3) "піклування про повсякденні блага" (гарантія постачання населення основними різновидами товарів і продуктів);

4) розширення параметрів росту та контроль за ними і т. ін.

Додамо до цього, що німецький вчений П.Ф. Цахер визначив чотири основні соціальні цілі такої держави: а) проти злиднів і бідності, за достойні умови існування для кожного; б) "більше рівності" завдяки зменшенню відмінностей у рівні життя й контроль за дотриманням прав людини; в) "більше захисту" у випадку кризових ситуацій в житті; г) підвищення рівня і якості життя.

Згадувана вище Т. Перглер виділяє такі функції соціальної держави, котрі визначаються як:

> забезпечення політичної стабільності, громадянської згоди;

> гарантування соціальних прав особистості і посилення адресності соціальної підтримки;

> обмеження масштабів збіднення;

> забезпечення стримування безробіття тощо.

Відзначимо також, що сучасні вчені відзначають також ряд ознак, котрі характеризують по суті кризу соціальної держави. Серед таких ознак передовсім називають такі:

1) Непомірне зростання соціальних видатків, котрі у розвинутих країнах досягають щорічно 5 відсотків. Це стає серйозною перешкодою в економічному зростанні.

2) Втрата соціальною державою ефективності. Для перерозподілу виробленого суспільного продукту зростає державний апарат, знижується кількість людей, зайнятих у виробництві послуг і товарів. З'ясовано також, що доступність публічних служб робить їх неефективними.

3) Зниження соціального консенсусу в державі. Справа в тому, що розширення соціальної сфери призводить не лише до зниження соціальної напруги у напрямку "умиротворення" бідніших верств, а й до постановки питання "а хто за цс все платить?" у середніх і багатших прошарків суспільства. Враховуючи вищі можливості вказаних соціальних прошарків до здійснення політичного впливу ситуація може загострюватися в тій чи іншій країні.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток ідеї соціальної держави	\|	Типи соціальної держави

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.