Проблеми становлення соціальної держави в Україні

Конституція України 1996 р. своєю статтею першою визначила, що "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава". Очевидно, що положення щодо соціальної державності (як і щодо інших наведених характеристик), котре сформульоване конституційно - цс лише орієнтир розвитку Української держави, а не її характеристика.

Вже вище згадуваний дослідник І. В. Яковюк підкреслює, що специфіка розбудови соціальної держави в постсоціалістичних країнах (соціальна характеристика держави доповнюється демократичним і правовим аспектом, а не навпаки, як заведено) дає підстави для виділення цих моделей в окремий різновид держави соціально-демократичної орієнтації, яка має перехідний характер. Це обумовлює нетрадиційний характер її розбудови. Ним же відзначається, що проголошення України соціальною державою створило лише правові передумови для її становлення і

133

Глава 15. Соціальна держава.

подальшого розвитку Наступним кроком в цьому напрямку має стати формування соціального права, в якому соціальна держава отримає розгорнуту правову конкретизацію, і відповідного йому законодавства В роботі І В Яковюка ставиться питання про перспективи реформування судової системи, маючи на увазі започат-кування спеціалізованих соціального і трудового судів

Говорячи про реальне становлення соціальної держави в Україні зупинимось на кількох проблемах, ключових на нашу думку, від вирішення яких буде залежати характер стосунків між державою і суспільством у цьому плані

Якщо проаналізувати соціальну спрямованість Української держави на сучасному етапі, то можна зробити кілька висновків

На перший погляд, в Україні характер держави справді соціальний За таку оцінку говорять такі характеристики соціальної політики

а) розвинуте трудове і соціальне законодавство,

б) чисельні державні заклади освіти і охорони здоров'я, безкоштовними по
слугами яких користуються мільйони громадян У країні загін лікарів складає 226
тис чол і показник їх кількості на 10 тис чол населення (46,2) від 1990 р збіль
шився У нас обов'язкова і безкоштовна загальна середня освіта У 1990-2000 рр
кількість учителів не зменшилася, а навіть зросла на 40 тис чол, незважаючи на
факт зменшення за цей час учнів на 400 тис чол Інший приклад кількість студен
тів, які навчаються за державним замовленням від 1990 р навіть зросла, а загальна
кількість студентів, що навчаються у вищих закладах освіти III-IV рівня акредита
ції, зросла майже удвічі, що засвідчує про ширший доступ до вищої освіти,

в) офіційний рівень безробіття зараз в Україні нижчий за середній показник у
розвинутих європейських країнах (4,2 % працездатного населення в 2001 р ),

г) держава вклала величезні кошти в соціальну інфраструктуру села, най
більш занедбану в "радянські часи" За період 1990-2000 рр кількість сільських
населених пунктів, в яких проведено водопровід зросла майже в півтора рази - з
4578 до 6651 За цей же час кількість сільських населених пунктів, які забезпечу
ються природним газом, зросла майже в чотири рази - з 2428 до 8584,

д) швидкими темпами вирішується проблема житла, котру Україна отримала
в "спадок" від радянської влади Починаючи з 1990 р кількість сімей і одинаків,
які стоять на квартирному обліку, зменшилася з 2, 5 млн до 1, 7 млн Крім того,
майже 390 тис сімей поліпшили свої житлові умови Про реальність цих показни
ків говорить і той факт, що житловий фонд усіх форм власності справді зріс на 100
млн кв м ,

є) держава провадить широкі соціальні програми підтримки малозабезпеченим громадянам Лише в 2000 р 5, 470 млн сімей отримали субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, газу та твердого палива Крім того, цільова грошова допомога непрацездатним громадянам із мінімальними доходами в тому ж році була призначена 3, 42 млн чол

Але наведені цифри не повинні вводити в оману За аксіому можна взяти тве
рдження практично всіх аналітиків про неефективність діяльності держави у соці
альній сфері, що передовсім виявляється загалом у високому рівні соціальних ви
датків (у відсотках до загальних сум витратної частини держбюджету), котрі є об-
тяжливими для економіки, з одного боку, та в незабезпеченні навіть соціальної
734 Загальна теорія держави і права

безпеки (тобто мінімальних умов для виживання) для значної частини громадян, з іншою боку

Завважимо, що соціальні права в Україні закріплені на найвищому позитивному рівні в тексті Конституції, причому в доволі широкому обсязі Більшість цих прав за своїм змістом мають імперативний характер для держави, тобто є можливість для індивіда добиватися їх реалізації правовими засобами, в тому числі шляхом звернення до суду Але реально за час, що минув після прийняття Основного закону, судами були застосовані конституційні норми лише щодо оплати праці

І справа не лише в низькій ступені правової культури громадян - вони не звертаються до суду ще й тому, що розуміють неможливість здійснення ряду прав взагалі Феноменальною в цьому плані виступає ст 48 Конституції України, що передбачає Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім і що включає достатнє харчування одяг житло Звертає на себе увагу на суб'єкт цього конституційного права "кожен", а не громадянин з фізичними чи психічними вадами, що є неспроможним самостійно заробляти й тому цю справу бере на себе держава

Розілянемо інші пробпеми, пов'язані з становленням соціальної держави в Україні

1 Неспроможність правової системи до визначення критеріїв бідності
(малозабезпеченості), як основи для окреслення верств населення, котрі би стали
клієнтами для соціальної держави в Україні Перші кроки в цьому напрямку вже
робляться Але й досі наявність автомобіля будь-якої марки (правда вже лише од
ного) і нерухомості (при дотриманні житлових норм) не є перешкодою для отри
мання громадянами прямої державної допомоги, наприклад, для оплати комуналь
них послуг

До речі, в законопроекті "Про бідних" (автор А Л Деркач) пропонується визначити такі поняття бідні - громадяни України, особи без громадянства та іноземні громадяни, що постійно проживають на території України, середньомісячний сукупний доход яких є меншим за офіційно встановлений в країні прожитковий мінімум, безпритульні, особи, повністю позбавлені засобів для існування, бідна сім'я - сім'я, середньомісячний сукупний середній доход кожного члена якої є меншим за офіційно встановлений в країні прожитковий мінімум

Відсутність встановлених законом критеріїв бідності призводить до наступної проблеми

135

2 Відсутність адресного характеру соціальної допомоги Нині понад 70 відсотків населення України користуються яким-небудь видом соціальної допомоги з боку держави - від пільг до прямої матеріальної підтримки В той же час у нас зараз близько 700 тис одиноких лежачих хворих, з яких значна частина, м'яко кажучи, чекає допомоги

3 Проблема так званої безкоштовності таких соціальних послуг з боку держави як освіта і охорона здоров я Говорячи про цю проблему, ми насамперед повинні визнати, що безкоштовного у суспільстві нічого не буває Те, що зрозуміло кожному американському школяру ("за все треба платити"), схоже не є зрозумілим для більшості нашого суспільства Усе нібито "безкоштовне" фінансується з

Глава 15 Соціальна держава

державного або місцевого бюджетів, тобто за рахунок платників податків. Питання стоїть так: чи повинен той, хто зовсім не платить податки або платить їх дуже мало, користуватися цими самими "безкоштовними послугами"? На нашу думку, відповідь має бути ствердною.

Але виникає наступне питання - в якому обсязі? Те, що освіта має бути безкоштовною, тобто доступною для всіх, це зрозуміло. Але чи повинна при цьому йти мова про середню освіту? Справа не лише у фінансовому аспекті (великі європейські держави не можуть собі цього дозволити), а й у тому, що освіта в примусовому і безкоштовному варіанті стає все менш ефективною.

Закладам охорони здоров'я заборонено надавати "платні послуги", проте природно держава є неспроможною фінансувати все ще широку мережу державних закладів у цій сфері і це призводить до зниження якості надання медичних послуг. З іншого боку, можна так поставити питання: чи повинні користуватися безкоштовною медичною допомогою (тобто за рахунок держави) забезпечені громадяни?!

4. Ще одна проблема для України ~ реформування соціальної сфери з дотриманням конституційних принципів, таких, зокрема, як передбачений ст.24 Основного закону принцип рівності громадян перед законом, який передбачає, що не може бути обмежень чи привілеїв за різними параметрами, в тому числі залежно від майнового стану особи. На нашу думку, цьому фундаментальному принципу не відповідає правова модель соціальної сфери України з її системою пільг.

5. Держава повинна піти на радикальну реформу заробітної плати та пенсійної системи. За нинішнього підходу навіть, якщо в середній сім'ї працюють її обоє дорослих членів, така сім'я нерідко опиняється серед малозабезпечених. Незайнятість одного з членів сім'ї взагалі відкидає родину на соціальні задвірки, а незайнятість обох - до соціальної катастрофи. Розмір пенсії для більшості населення також не відповідає мінімальним вимогам забезпечення соціальної безпеки для цієї категорії. Одночасно частина пенсіонерів має можливість отримувати повний розмір пенсії, займаючи повне робоче місце, причому це стосується як загальних пенсій, так і спеціальних (підвищених) пенсій. Такий підхід не засвідчує обмеженість ресурсів держави (не важливо, чи це кошти Пенсійного фонду чи держбюджету) у цій сфері.

Підсумовуючи вищесказане, зробимо висновок, що ті "рештки соціалізму", котрі залишилися в Україні жодною мірою не характеризують її соціального характеру. У нас і далі зберігається система, за якої якість, а нерідко й ціна соціальної послуги залежать від бюрократичної посади, яку займає громадянин. Ця система підлягає радикальному демонтажу, бо своєю природою вона протирічить ринковій економіці та основам правової держави. Вироблення нових принципів соціальної політики - таке актуальне завдання стоїть нині перед Українською державою.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типи соціальної держави	\|	Література

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.