Чинність норми права в часі, просторі і за колом осіб

Коли говорять про дію правової норми в часі, то мають на увазі три обставини момент набуття нею чинності, момент припинення чинності і застосування норми до правовідносин, які виникли до набуття нею чинності ("зворотна сила")

Правова норма набуває чинності одним із таких способів

а) внаслідок встановлення в тексті джерела права календарної дати, з якої це джерело вступає в законну силу

б) внаслідок встановлення в тексті джерела права інших обставин, з якими
пов язується вступ у законну силу джерела права ("з моменту підписання", "з мо
менту обнародування", "з моменту прийняття спеціального закону" тощо),____________

Загальна теорія держави і права

в) внаслідок застосування загальних правил Статі я 94 Конституції України встановила, що закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування

Відзначимо, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 7 липня 1998 р вирішив, що перебіг строків треба обчислювати в календарних днях, починаючи з дня наступного після того дня, з якого починається строк

В Україні, наприклад, за таким загальним правилом закони вступають в силу через 10 днів після публікації, якщо самим законом не встановлено іншого, але не раніше дня його публікації До речі, офіційна публікація нормативних актів як умова їх чинності бере початок з 1793 р у Франції, де почали видавати Бюлетень законів Республіки

Припинення чинності правової норми проводиться одним із таких способів

а) закінчення терміну, на який була введена в дію правова норма,

б) скасування діючої норми спеціальним рішенням правомочного органу,

в) видання уповноваженим органом нової правової норми рівної або більшої
юридичної сили з того ж предмету правового регулювання,

г) визнання даної правової норми такою, що суперечить нормам конституції,

д) у зв язку із зникненням предмету п правового регулювання, із-за якого во
на й набула чинності

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі 3 цього приводу Конституційний суд України чітко сформулював свою позицію Принцип незворотної дії закону закріплений у ч 1 ст 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце Конституція України, закріпивши ч 1 ст 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього Тому Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч 1 ст 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб

Дія норми права в просторі обмежується територією, на яку поширюється суверенітет даної держави, і територіальною компетенцією правотворчого органу Наприклад, голова обласної державної адміністрації вправі врегулювати своїми розпорядженнями суспільні відносини, обмежені адміністративними межами даної області

Дія норми права за колом осіб означає за загальним правилом поширення но
рмативних приписів на всіх адресатів в рамках територіальної сфери дії того чи
Глава 22 Норма права 197

іншого нормативного акту. Це означає, наприклад, що закони України діють на всіх осіб, які перебувають на території нашої держави. Але із цього правила є два винятки:

а) міжнародно-правовими документами визначено осіб (глави держав і уря
дів, дипломатичні працівники), які наділені дипломатичним імунітетом, тобто до
них не можуть бути застосовані міри юридичної відповідальності;

б) проживаючі на території держави іноземці та особи без громадянства ко
ристуються усією повнотою прав і свобод, за винятком обмежень, передбачених
для них законом.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Способи формулювання правової норми в нормативних	\|	Література

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.