Державність Франції в період конституційної монархії

Збройне повстання 14 липня 1789 р. в Парижі та взяття Бастилії викликало широкий резонанс по всій країні. Францією прокотилася хвиля "муніципальних революцій". Народ скидав стару владу, а замість неї створював нову - буржуазні муніципалітети. У Парижі та провінційних містах буржуазія створювала свої збройні сили -Національну гвардію. Одночасно розпочалася й аграрна революція. Селяни нападали на дворянські замки, палили сеньйоріальні архіви, відмовлялися відбувати повинності. Власники маєтків переживали період, який увійшов в історію під назвою "Великий страх".

Відображенням величезного революційного підйому, який охопив усю країну в початковий період революції, стала Декларація прав людини та громадянина, прийнята Установчими зборами 26 серпня 1789 р. Та завоюваннями революції скористався не весь третій стан і навіть не вся буржуазія, а лише велика буржуазія та її союзник -ліберальне дворянство. Займаючи провідні позиції в Установчих

зборах, муніципалітетах, Національній гвардії, велика буржуазія та її партія — конституціоналісти — стали панівною силою в країні. Перший етап революції-цеперіод панування великої буржуазії. Саме тому все законодавство й уся політика Установчих зборів визначалися її інтересами. Вони були прогресивними, коли збігалися з інтересами іншої частини третього стану (демократичні верстви буржуазії, селянство та плебейство) і сприяли знищенню феодального ладу. Такими були декрети про відміну станів, про передання державного майна в розпорядження нації (1789 р.), про церковну реформу (що ставила духовенство під контроль держави), про знищення старого, середньовічного поділу Франції та розподіл країни на департаменти (їх було 83, а на чолі - виборні виконавчі колегії (директорії), дистрикти, кантони й комуни (1789—1790 рр.)), про ліквідацію цехів (1791 р.), про знищення реглаліентації та інших обмежень, які стримували розвиток промисловості й торгівлі, про запровадження цивільного шлюбу та громадянської реєстрації актів народження, смерті та ін.

Стосовно основного питання революції-аграрного(вимога повної та безкоштовної ліквідації феодальних повинностей), - то велика буржуазія не поспішала його виконувати. Прийняті Установчими зборами під тиском селянських виступів рішення з аграрного питання (про скасування деяких феодальних привілеїв—десятини, права на полювання, "особистих" феодальних повинностей і частково триажу) за- ] лишили чинними основні феодальні права та не задовольняли селянство. Намаганнями великої буржуазії закріпити своє політичне панування були проникнуті декрети (кінець 1789 р.) про введення цензової виборчої системи й розподіл громадян на "активних" (платили податок, який дорівнював не менш як триденній заробітній платі, та становили близько 15 % населення) і "пасивних". Інтереси буржуазії обстоював і перший антиробітничий закон —Ле Шапельє (за прізвищем депутата) (1791 р.), який забороняв страйки і спілки найманих робітників.

У / 791 р. на основі Декларації прав людини та громадянина була розроблена і прийнята перша в історії Франції Конституція. Вона закріпила політичне панування великої буржуазії. Після прийняття Конституції революція для великої буржуазії, фактично, закінчилась, оскільки основної її мети - завоювання політичної влади - було досягнуто. Конституція діяла до серпня 1792 р. У цей час відбувається поділ третього стану, формуються основні політичніугрупування -фельяни (велика буржуазія), жирондисти (середня буржуазія), якобінці (дрібна буржуазія).

Улітку 1792 р. проти революції Франції були кинуті об'єднані сили європейських держав на чолі з Великобританією. У Франції готувалася

контрреволюційна змова, очолювана королівським двором Людови-каХУІ. У таких умовах, коли революції загрожували сили реакції, проти монархії піднявся очолюваний якобінцями народ. У Парижі, котрому загрожувало вторгнення коаліційних армій, керівництво повстанням народних мас взяла на себе Паризька комуна. Юсерпня 1792р. доїїрук повністю перейшла вся влада в місті. Людовик XVI був заарештований за обвинуваченням у контрреволюційній змові. Закінчився період конституційної монархії. Франція стала республікою.

16.3. Декларація прав людини та громадянина
1789 р.

26 серпня 1789 р.Установчі збори під тиском народного революційного піднесення прийняли Декларацію прав людини та громадянина- програмний документ французької буржуазної революції. Вона складалася із 17 статей, базувалася на положеннях теорії природного права і, на противагу королівському самодержавству, проголошувала:

- принцип національного верховенства, згідно з яким нація —
це єдине джерело влади;

- непорушність невід'ємних природних прав людини (свободи,
власності, безпеки, опору гнобленню та ін.);

- рівність людей перед законом;

- принцип поділу влади (на законодавчу, виконавчу та судову);

- відповідальність і підзвітність посадових осіб;

- принцип презумпції невинуватості;

- свободу слова, совісті та преси;

- рівномірний розподіл податків між усіма громадянами відпо
відно до їхнього матеріального становища.

Декларація прав людини та громадянина мала величезне революційне значення в боротьбі проти феодально-абсолютистського ладу, за буржуазне-демократичні права і свободи. Вона зумовила піднесення революційного ентузіазму у Франції, її із захопленням сприйняли передові люди інших країн. Принципи Декларації справили величезний уплив на боротьбу всіх народів Європи проти феодального й абсолютистського гніту.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Початок буржуазної революції у Франції та її основні етапи	\|	Конституція Франції 1791 р.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.