Друга республіка у Франції

Липнева революція 1830 р.не задовольнила ні народні маси, ні торгово-промислову буржуазію. Бідування, породжені капіталістичною експлуатацією, посилилися ще більше через неврожай, голод, фінансову кризу, безробіття. У багатьох районах Франції в 1846-1847 рр. почалися голодні заворушення. Дедалі більш відкрите незадоволення "царством банкірів" охоплювало широкі кола дрібної та середньої буржуазії, великих промисловців і торговців. Отже, наприкінці 1847 р. у Франції назріла революційна ситуація, що закінчилася збройними повстаннями народу 22—23 лютого 1848 р. і перемогою революції. Створюється Тимчасовий уряду складі семи членів і чотирьох секретарів (серед останніх уперше двоє були представниками від робітників). Підтиском робітників Тимчасовий уряд 25 лютого 1848 р. проголошує Францію республікою.

Для робітничого класу, що був провідною рушійною силою революції, проголошенням республіки революція тільки розпочиналася та він намагався розширити її соціальний зміст. Для буржуазії з падінням Липневої монархії завдання революції були вичерпані й основні її зусилля спрямовувалися на припинення революції та приборкання пролетаріату. Саме тому буржуазні республіканці пішли на суттєві поступки монархістам, що яскраво відбилося в Конституції Другої республіки,яка була прийнята в листопаді 1848 р.Антинародна політика буржуазних республіканців позбавила їх підтримки в країні. У результаті державного перевороту 2 грудня 1851 р. в країні встановлюється режим диктатури Луї-Наполеона Бонапарта, який 2 грудня 1851 р. проголошує імперію, а себе - імператором Наполеоном III.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відновлення монархії у Франції. Хартії 1814 р.	\|	Конституція Другої республіки 1848 р.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.