Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Загальні підходи до визначення конкурентоспроможності підприємств

1.Індикатор конкурентоспроможності базується на трьох складових: фактичний стан, потенціал розвитку, рівень стабільності та антикризової поведінки.

Інтегральний показник (індекс) внутрішньогалузевої конкурентоспроможності підприємств (далі – ІКС) розраховується як середньоарифметичне трьох складових (підіндексів): фактичного стану (ФАКТ), потенціалу розвитку (РОЗВИТОК), рівня стабільності та антикризової поведінки (СТАБ) таким чином:

ІКС = 1/3 ФАКТ + 1/3 РОЗВИТОК + 1/3 СТАБ. (1)

Зазначені індекси можна визначати не лише для підприємств усієї галузі, а й для групи підприємств. У цьому випадку використовується середнє для групи.

2. Складова ФАКТ обчислюється як відношення обсягу реалізації підприємства до середньогалузевого (або середнього для групи).

Підіндекс фактичного стану визначається за формулою:

, (2)

де РЕАЛ – дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, послуг) (далі – обсяг реалізації) підприємства;

– середній для галузі обсяг реалізації; n – кількість підприємств у галузі; j – індекс підприємства.

3. Складова РОЗВИТОК є середньоарифметичною між:

відношенням темпів зростання обсягу реалізації продукції підприємства за 2001–2011 роки до середнього для галузі (групи);

відношенням прирістної фондовіддачі до середньої по галузі (групі);

відношенням суми коефіцієнтів еластичності обсягу реалізації за основними засобами і працівниками до відповідного середньогалузевого (середнього для групи).

Підіндекс потенціалу розвитку (РОЗВИТОК) розраховується як зважена сума підіндексів зростання (ТЕМП), граничної ефективності основних засобів ΔЕФЕКТ_К, ефекту від масштабу виробництва (МАСШТАБ):

РОЗВИТОК = ⅓ТЕМП + ⅓ Δ ЕФЕКТ_К + ⅓МАСШТАБ. (3)

4. Підіндекс зростання (ТЕМП) обчислюється за формулою:

(4)

Для більш точного врахування тривалості періоду зростання доцільно показники 2008 року перераховувати на III квартал у річному виразі.

5. Гранична ефективність основних засобів (Δ ЕФЕКТ_К) обчислюється таким чином:

Δ ЕФЕКТ_К = , (5)

де – приріст реалізації з 2001 по 2008 рік,

– приріст основних засобів за вказані періоди,

K – основнізасоби підприємства (залишкова вартість).

Якщо відсутні дані за перші роки, то за основу береться найперший рік з даними.

6. Підіндекс граничної ефективності основних засобів підприємства обчислюється за формулою:

, (6)

де – середня для галузі гранична ефективність основних засобів.

7. Підіндекс ефекту від масштабу виробництва розраховується на базі розрахунку коефіцієнтів еластичності обсягів реалізації продукції ( ) і фондом оплати праці ( ) за формулою:

; (7)

; (8)

де L – фонд оплати праці підприємства (надіндекс вказує рік);

- приріст фонду оплати праці з 2001 по 2008 рік[1].

8. Підіндекс ефекту від масштабу виробництва (МАСШТАБ) складається із суми еластичності обсягів реалізації продукції за основними засобами і за фондом оплати праці до середнього показника для галузі:

МАСШТАБ = , (9)

де - середній показник по галузі.

У розрахунку приростів у формулі МАСШТАБ використовуються ті ж проміжки часу, що і в розрахунку індексу зростання ТЕМП.

9. Підіндекс стабільності та антикризової поведінки (СТАБ) складається з двох компонентів: міри стабільності за умов зростання та ефективності антикризової поведінки. Складова СТАБ обчислюється як середньоарифметична між змінними С (коефіцієнт детермінації часового тренда у період зростання до відповідного середнього для групи) і А (відсоток реалізації у 2009 до 2008 р. до середнього для групи).

(10)

Розрахунок змінних C, A наведений у наступних пунктах 10, 11, а також у додатку 2.

10. Підіндекс С розглядається як міра зосередженості фактичних значень обсягу реалізації продукції до лінії тренда. У статистиці ця величина називається коефіцієнтом детермінації . Чим ближчою є ця величина до 1, тим більш “щільно” фактичні значення лягають біля лінії тренда. У якості коефіцієнта С береться відношення коефіцієнта детермінації підприємства до середнього для галузі:

. (11)

Для розрахунку коефіцієнта детермінації R² в Microsoft Office Excel за допомогою Майстра діаграм необхідно побудувати графік обсягу реалізації продукції для підприємства за період з 2001 по 2011 роки. Слідуючи вказівкам Майстра та використовуючи опції “Додати лінію тренда” й “Показувати на діаграмі рівень достовірності” (коефіцієнт детермінації) R², отримаємо необхідні дані для подальшого розрахунку.

11. Здатність підприємств протистояти кризовим явищам відображається за допомогою показника антикризової поведінки. Прийнято вважати, що світова криза розпочалася наприкінці 2008 року. Ознаки стабілізації почали спостерігатися вже у 2009 року. Тому відношення обсягів реалізації продукції 2008 року до 2009 року (Р₂₀₀₈/Р₂₀₀₉) інтерпретується як показник антикризової поведінки підприємства. Показник А розраховується як попередній, що віднесений до середнього для галузі, або

. (12)

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення основних термінів	\|	АУДИТОРНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.