МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування: поняття та методи здійсненняРеалізація завдань, які постають перед державою, пов’язана з необхідністю використання відповідних елементів фінансової системи. Тобто фінансова діяльністьзумовлена об’єктивною необхідністю збирання, розподілу, перерозподілу та використання централізованих і децентралізованих грошових фондів, що забезпечують практичне виконання функцій держави. Фінансова діяльність– це: · процес збирання, розподілу (перерозподілу) та використання коштів, що забезпечують виконання завдань і функцій держави; · діяльність уповноважених державних органів, органів місцевого самоврядування пов’язана з прямим плановим збиранням і розподілом коштів. Українська держава, керуючи фінансами та виступаючи у фінансових відносинах як суб’єкт влади і як власник засобів виробництва, встановлює відповідний порядок мобілізації та використання грошових фондів. Від імені держави у цих відносинах виступають компетентні органи. Планова систематична діяльність держави й органів місцевого самоврядування в галузі мобілізації, розподілу, перерозподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів із метою виконання покладених на них завдань називається фінансовою діяльністю. Відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності, є не тільки економічними. За допомогою правових норм держава надає їм юридичного характеру. Правове регулювання фінансової діяльності є однією з форм державного керівництва економікою. Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування базується на відповідних принципах – основоположних правилах і вимогах, які відображають її найсуттєвіші особливості та цілеспрямованість, а основний зміст їх визначається Конституцією України та нормами права, що безпосередньо регламентують цю діяльність. До принципів фінансової діяльності відносять: · розподіл функцій між представницькими та виконавчими органами влади; · пріоритет представницьких органів влади перед виконавчими органами влади; · пріоритетність публічних видатків щодо прибутків казни; · фінансування безпеки держави; · єдність фінансової діяльності та грошової системи держави; · міжгалузевий характер; · самостійність органів місцевого самоврядування у встановлених чинним законодавством межах; · соціальна спрямованість; · плановість; · гласність та ін. Фінансова діяльність держави виступає як важлива та необхідна складова механізму соціального управління. Це виражається в тому, що грошові кошти, що акумулюються державою, направляються в галузі народного господарства, соціальну та інші сфери з урахуванням пріоритетності заходів, що фінансуються на відповідному етапі розвитку держави, її зовнішньої та внутрішньої політики. Саме завдяки фінансовій діяльності створюється матеріальна база, що є необхідною для функціонування органів державної влади та управління, правоохоронних органів, забезпечення оборони та безпеки держави. Як і будь-якій управляючій системі, фінансовій діяльності властиві особливі методи здійснення, вибір яких залежить від низки факторів: від завдань держави на відповідному етапі розвитку; джерел доходів; від мети використання гошових коштів; зовнішньої та внутрішньої політики та ін. Функціонування держави здійснюється безперервно, тому кошти їй потрібні завжди. Для забезпечення необхідними фінансовими ресурсами держава вступає у фінансові відносини з різними власниками: державними підприємствами, комерційними структурами, приватними підприємствами, кооперативно-колгоспними організаціями, громадянами. Для створення основного централізованого фонду коштів – Державного бюджету – держава справляє з усіх власників обов’язкові платежі, застосовуючи обов’язковий та добровільний методи мобілізації. Розподіляючи та використовуючи зібрані кошти, держава застосовує методи фінансування та кредитування. Надходження у процесі фінансової діяльності грошових коштів у розпорядження держави, юридичних та фізичних осіб, а також їх використання здійснюється готівкою чи у формі безготівкових розрахунків.
|
||||||||
|