Результатом розв'язку є загальна вартість невикористаних виробів. Враховуючи допущення, що спрощує задачу, про те, що на складі перебувають вироби, що мають однакову вартість, для визначення результату повинні бути задані вартість 1 шт. виробу й кількість виробів (у шт.). Інших початкових даних для розв'язку не потрібно.
2. Побудова математичної моделі.
Складемо таблицю імен змінних.
Змінна
Тип
Ім'я
Призначення
Ціна 1 шт. виробу
Дійсний
C
Початкове дане
Кількість виробів
Цілий
K
Початкове дане
Загальна вартість виробів
Дійсний
S
Результат
Таким чином, математичне формулювання завдання зводиться до обчислення за очевидною формулою S = C × K.
3. Розробка алгоритму розв'язку задачі.
Оскільки отримана математична модель являє собою найпростіше арифметичний вираз, то ніяких спеціальних методів для реалізації моделі не потрібно.
Схема алгоритму складається із блоків, наведених у табл. 1.
Усередині блоку Дані (блок 2) через кому записуються імена змінних C і K, зазначених у стовпчику Призначення таблиці імен змінних як початкові дані.
У блок 3 записується формула.
Примітка. Тут доречно нагадати, що знак «=» в інформатиці, крім операції порівняння двох величин, має й інше призначення. Він позначає оператор присвоювання й читається як «присвоїти», а розуміється як нове значення змінної, яка стоїть ліворуч від знака «=».Для того щоб оператор присвоювання не плутати з операцією порівняння, його іноді позначають у вигляді «:=». У блок 4 записується ім'я S змінної-результату.