Оцінка вартості машин і обладнання

У процесі оцінки машин і обладнання використовуються методи дохідного, порівняльного та витратного підходів. У курсовій роботі потрібно докладно розглянути суть підходів до оцінювання вартості машин і обладнання.

Дохідний підхід в оцінці машин і обладнання базується на оцінці очікувань інвестора та передбачає розрахунок поточної (демонтованої) вартості доходів, які за прогнозами можуть бути отримані від володіння об’єктом. Обмеження сфери застосування даного підходу пов’язане з тим, що дохід створюється не тільки за рахунок використання машин і обладнання, але й інших елементів виробничої системи, що складається, крім того, з будівель, споруд, передавальних пристроїв, оборотних і нематеріальних активів.

При використанні витратного підходу вартість машин і обладнання визначається витратами на їх створення, придбання й установку. Цей підхід застосовується під час оцінки спеціальних об’єктів, що не мають близьких аналогів.

Базою розрахунків є вартість відновлення або вартість заміщення, яка потім корегується на величину сукупного зносу.

Витратний підхід реалізується в методах:

- розрахунку за ціною однорідного об’єкта;

- по елементного розрахунку;

- індексному (трендовому);

- розрахунку вартості укрупненими нормативами.

У курсовій роботі застосовується певний підхід. При цьому необхідно розрахувати сукупний знос, що вимагає фізичний, функціональний, зовнішній (техніко-економічне старіння).

Існує два типи зносу, які визначають втрату вартості об’єкта в процесі його експлуатації чи тривалого зберігання, внаслідок інноваційного розвитку та зовнішнього економічного середовища.

1-й тип – матеріальний знос (втрата об’єктом корисних властивостей, спричинена природними явищами, знос конструктивних елементів під час експлуатації, а також під впливом зовнішніх негативних факторів (аварій, перевантажень, стихійних лих та ін.).

2-й тип – техніко-економічне старіння.

Технологічне старіння, що є наслідком створення нових конструкцій, технологій і матеріалів. Це виявляється у знеціненні техніки порівняно з новими аналогами, які дешевше коштують та потребують менших експлуатаційних витрат.

Функціональне старіння – це знецінення об’єкта в результаті невідповідностей його параметрів і характеристик сучасному техніко-економічному рівню, що забезпечує достатню потужність, надійність, енергоємність та інші споживчі властивості.

Економічне старіння – це знецінення об’єкта, зумовлене впливом зовнішніх факторів (зміною ціни, попиту й пропозиції, погіршення якості сировини).

Використання методу укрупненої оцінки технічного стану базується на експертній оцінці процента фізичного зносу за спеціальною оціночною шкалою (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Характеристика технічного стану

Рівень зносу, %	Характеристика технічного стану	Залишковий термін, %
	[20 – 35%] «Добре» Обладнання, що вже було в експлуатації, повністю відремонтоване чи відновлене.



	[40 – 60%] «Задовільно» Обладнання, яке було в експлуатації, вимагає певного ремонту чи заміни окремих деталей, вузлів.

Порівняльний підхід передбачає визначення ринкової вартості на основі інформації про сформовані ціни на аналогічні машини й обладнання, угоди купівлі-продаж які не є одиничними.

Даний підхід реалізується в таких методах:

- прямого порівняння (ринкових порівнянь);

- статистичного моделювання ціни.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.