Методики оцінки трудового потенціалу підприємства

Витратні методики оцінки трудового потенціалупідприємства чи окремого працівника прирівнюють розмір трудового потенціалу підприємства (працівника) до суми минулих витрат на його підготовку, поточне утримання та майбутній розвиток. При цьому трудовий потенціал підприємства ототожнюється з сумою витрат на його персонал.

Для оцінки розміру трудового потенціалу підприємства пропонується взяти такі показники:

1 Продуктивність праці промислово-виробничого персоналу:

Продуктивність праці = (ЧВ-МВ-ВЕ-АМ)/ЧП_с, (9.2)

де ЧВ — чистий виторг від реалізації, тис. грн; МВ — матеріальні витрати, пов'язані з виробництвом та реалізацією певного обсягу продукції, тис. грн; ВЕ— вартість енергоносіїв, спожитих у процесі виробництва та реалізації продукції, тис. грн; АМ — сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів підприємства, тис. грн; ЧП_С — середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб.

2 Коефіцієнт змінності робочої сили (К_зр)

Кзр=Фд/Д_н, (9.3)

де Ф_д— кількість людино-днів, фактично відпрацьованих працівниками в усіх змінах (чи за планом) протягом аналізованого періоду; Д_н— кількість людино-днів, відпрацьованих у завантажену зміну протягом аналізованого періоду.

3 Коефіцієнт змінності роботи робочого місця (К_зм)

К зм = (БВ * {1+Ч_м * (1-Ч_а)-Ч _а} – ЛВ)/(Т*Ф_ч * П_год * Ч р), (9.4)

де БВ — балансова вартість обладнання, розміщеного на робочому місці, тис. грн; Ч_м — частка витрат на модернізацію обладнання, встановленого на робочому місці, за весь строк служби у його загальній балансовій вартості; Ч_а— частка амортизаційних відрахувань на реновацію обладнання; ЛВ — ліквідаційна вартість обладнання робочого місця, тис. грн; Т— тривалість амортизаційного терміну, роки; Ф_ч— середньодобовий ефективний фонд часу роботи обладнання; П_год — продуктивність робочого місця у розрахунку на одну годину, виробів; Ч_р — частка прибутку, яка спрямовується на розвиток підприємства.

4 Коефіцієнт віддачі повної заробітної плати (К_взп)

К_взп=ЧВ / (Ф_зп+Ф_мс), (9.5)

де ЧВ — чистий виторг від реалізації, тис. грн; Ф _зп— фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу, тис. грн; Ф_мс — фонд матеріального стимулювання персоналу підприємства, тис. грн.

5 Коефіцієнт творчої активності працівників (К_та)

К _та = ЧП / В_а, (9.6)

де ЧП— чистий прибуток (економія витрат), отриманий від використання винаходів і раціоналізаторських пропозицій протягом аналізованого періоду, тис. грн; В — витрати, пов'язані з розробленням, апробацією та впровадженням винаходів і раціоналізаторських пропозицій протягом аналізованого періоду,

тис. грн.

На додачу до викладених вище показників можна рекомендувати формулу повних витрат праці, для розроблення якої послугували методичні підходи до визначення ефективності використання ресурсів:

Кп= ( ЧП * (Р/Е_ф) ) / (Ф_осн +Ф_обор), (9.7)

де К_п — коефіцієнт повних витрат праці; Р — результат виробництва, визначений за чистою продукцією у зіставних цінах, тис. грн; Еф — сума використаних для виробництва та реалізації економічних ресурсів (повна собівартість виробничої програми), тис. грн; ЧП— використана у виробництві жива праця (чисельність промислово-виробничого персоналу), осіб; Ф_осн — середньорічна вартість задіяних основних фондів, тис. грн; Ф_обор — середньорічна вартість використаних у виробництві оборотних коштів, тис. грн.

Порівняно з попередньою методикою оцінка потенціалу на основі одиниці живої працідає змогу краще врахувати ефективність використання трудового потенціалу підприємства. Розрахунки трудового потенціалу згідно з даною методикою проводяться за такими етапами:

1 Визначається одиниця оцінки живої праці одного робітника через встановлення її фондового аналога у вартісному виразі:

А = П п * (∆ Ф в / ∆ П п), (9.8)

де А — оцінка одиниці живої праці працівника; П_п — продуктивність праці співробітника у звітному році, тис. грн; ∆Ф_в — зростання фондоозброєності праці у розрахунку на одного працівника порівняно з базовим роком, %; ∆П_п — зростання продуктивності праці працівника порівняно з базовим роком.

2 Визначається трудовий потенціал технологічного персоналу
підприємства:

ТП тех. = А * ЧП * Еф, (9.9)

де ЧП — середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб; Еф— коефіцієнт реалізації трудового потенціалу технологічного персоналу підприємства.

3 Управлінський потенціал у вартісному виразі виявляється на основі частки витрат на адміністративно-управлінський апарат у загальній структурі витрат підприємства.

4 Загальний трудовий потенціал підприємства визначається додаванням вартості трудового потенціалу технологічного персоналу і вартості управлінського потенціалу.

Яскравими прикладами порівняльних підходівдо оцінки можна вважати методики оцінки трудового потенціалу працівника, основні з яких наведено у табл. 9.1:

Таблиця 9.1 - Методи оцінки трудового потенціалу окремих працівників

Назва методу	Коротка характеристика
1 Метод анкетування	Трудовий потенціал працівника оцінюється на основі заповнених ним самим анкет, розроблених оцінювачем і де фіксуються всі істотні позитивні та негативні характеристики
2 Метод класифікації	Трудовий потенціал окремого працівника визначається на основі ранжування всіх працюючих підприємства за визначеним критерієм, а також вибір трудових характеристик найкращого з них як еталонного значення
3 Метод порівняння парами	Трудовий потенціал окремого працівника визначається: через багатоетапне зіставлення продуктивності, освітньо-культурних та інших його характеристик з аналогічними параметрами інших працівників підприємства, які виконують схожі роботи
4 Метод визначеного розподілу	Трудовий потенціал працівника встановлюється експертом-оцінювачем у рамках допустимих інтервалів, які у сукупності формують фіксований розподіл усіх оцінок
5 Метод шкали спостереження за поведінкою	У цілому метод базується на постулатах попереднього, але фіксуються не бажані характеристики, а відсутність негативних (деструктивних) дій, специфічної поведінки, стресових навантажень тощо. Оцінка трудового потенціалу працівника проводиться «від негативного»
6 Метод інтерв'ю	Трудовий потенціал працівника визначається на основі його усних відповідей на запитання компетентних експертів-оцінювачів, які виносять суб'єктивні судження щодо коректності чи некоректності відповідей на вузькоспеціалізовані запитання
7 Метод ділових ігор	Трудовий потенціал працівника визначається на основі і спостережень та результатів його участі в імітаційних (ситуаційних) іграх, змодельованих під конкретну організацію
8 Метод оцінки на базі моделей компетентності	Трудовий потенціал працівника визначається за допомогою формалізованих (математичних) моделей компетентності, які являють собою системну оцінку інтелектуальних, професійних та інших характеристик, суттєвих у рамках конкретної організації
9Метод «360 градусів»	Трудовий потенціал працівника оцінюється на основі суджень його професійно-трудового оточення (співробітниками, які з ним працювали)

Досить поширеною можна вважати коефіцієнтну методику оцінки трудового потенціалу підприємства, яка, за своєю суттю, є гібридом витратних та порівняльних підходів до оцінки. Всі коефіцієнти даної методики інтегруються у такі групи:

* показники професійної компетентності;

* показники творчої активності;

* показники кількості, якості та оперативності виконаних робіт;

* показники трудової дисципліни;

* показники колективної роботи тощо.

Усі групи показників представлені великою кількістю аналітичних коефіцієнтів другого рівня. Наприклад, система оцінки трудового потенціалу працівників згідно з коефіцієнтною методикою містить такі основні показники:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Коефіцієнт освіти

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.