Активність

У денних птахів типовий добовий профіль активності включає один пік після світанку і перед заходом. Такий же дворівневий профіль характерний для багатьох форм поведінки, включаючи годівлю, спів і лементи, залицяння і спарювання, захист території. Світанковий пік активності звичайно буває більшим і може включати такі форми поведінки (наприклад, будування гнізда), що рідко спостерігаються в інший період дня. Однак деякі птахи найбільшу кількість їжі з’їдають наприкінці дня.

Розташування цих піків активності в природних умовах тісно пов’язане з зміною часу настання світанку і вечірніх сутінків. Освітленість в інший період дня теж відіграє значну роль: мандрівні дрозди починають лягати раніше, якщо перед світанком була місячна ніч.

Вплив світла на поведінку модулюється іншими факторами: після теплої ночі, що зберігає метаболічну енергію світанковий спів може бути продовжений і годівля тоді починається пізніше; вітер і дощ можуть пригнічувати. Ранковий і вечірній піки годівлі можна пояснити метаболічними потребами підготовки до ночі і відновлення її пізніше, хоча відому роль грають і інші фактори. У формуванні нормального природного профілю поведінки значну роль грають соціальні контакти, якість їжі і можливість переходити з однієї мікроніші в іншу.

Лабораторні дослідження показали, що в деяких птахів звуки, які видають родичі, можуть діяти як часозадавач, що захоплює циркадіанні ритми. Ймовірно, соціальна синхронізація ритмів поведінки відіграє значну роль і в природних умовах. Деякі дані про голубів, особливо про єгипетську горлицю показують, що самець і самка змінюють один одного при насижуванні яєць у добовому ритмі. Подібне явище було описано у страуса; та сріблястої чайки можливо, воно широко поширено в тих птахів, у яких батьки виводять виводок по черзі.

Така складність поведінки спостерігається в багатьох видів. У кайри спостерігаються припливні ритми годівлі, але тільки в ті сезони, коли їжі недостатньо. Моївки теж переходять у різний час року від припливного до добового ритму годівлі, у залежності від наявності жертви. Коли їжа в надлишку, вони відповідають припливному ритму потоку, що виходить із стічної труби, але їхня годівля трохи запізнюється відносно припливного піка через конкуренцію з боку більш великих і більш агресивних птахів (особливо сріблястих чайок). Моївки залишають це джерело, коли до стоку злітається занадто багато сріблястих чайок і навколо з’являється досить риби. Іншим прикладом міжвидової синхронізації поведінки служить обмежений період доби, коли бургомістри підстерігають на береговій смузі пташенят кайри, що летять зі своїх гнізд до мор. Синхронність вильоту кайр, очевидно, розрахована на те, щоб хижаки могли перехопити лише невелику їх частину.

Дуже ймовірно, що соціальні взаємодії відіграють значну роль у визначенні часу міграції чи нічлігу у птахів, що живуть зграями. Граки з досить великої області збираються на визначених площадках незадовго до сутінків, потім об’єднуються в групи на вторинних площадках, і перелітають на останню площадку збору, звідки направляються в обмежене місце ночівлі. Сигналом для збору служить не тільки інтенсивність освітлення але і деякі інші фактори, оскільки граки, що збираються на віддалених від нічлігу площадках, починають злітатися раніше, ніж ті, що збираються поблизу нічлігу. Інтенсивність світла, соціальні сигнали і придбані звички – всі ці фактори, очевидно, модулюють циркадіанний механізм, що сигналізує про відправлення до місця збору.

Ці дані підтверджують висновок, що цикли поведінки, які спостерігаються в птахів у природних умовах, варто розуміти як результат взаємодії ендогенних механізмів із впливами зовнішніх факторів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Навчання і пам’ять	\|	Плазуни

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.