Розмноження й онтогенез

Багато форм статевої поведінки і стадій розвитку у тварин приурочені з визначеним часом доби. Яскравим прикладом є пташині концерти на світанку. Самці співочих птахів у сезон розмноження звичайно заявляють про свої права на територію в період біля сходу сонця, з додатковим невеликим піком на заході. Ті години, коли, здавалося б, можна найкраще компенсувати нічне голодування рясною годівлею, використовуються для територіальної демонстрації. Очевидно, ранкова територіальна поведінка важливіша, ніж задоволення метаболічних потреб.

Одна із найочевидніших функцій циркадіанних ритмів – синхронізація статей. Стратегію тетерева, у якого спарювання відбувається тільки у визначений час доби, використовують і багато комах. У комах з дуже коротким часом життя імаго, таких як поденки і комара-довгоніг, синхронна активність обох статей звичайно забезпечується синхронністю метаморфоза. У більш довгоживучих видів виробилися спеціальні механізми циркадіанної синхронізації. Самки нічних метеликів приваблюють самців, виділяючи статеві феромони. Синхронність «закличної» поведінки самок і відповідної реактивності самців створює найкращі шанси для спарювання.

Рівень індивідуума: щоденні звички

Генетична структура виду складає основу для розгортання індивідуальної щоденної поведінки тварини. Вона відводить одну частину циркадіанного циклу для активності, іншу для спокою, у залежності від екологічного типу – денного, нічного, сутінкового чи аритмічного. У межах цієї загальної схеми генотип виділяє ту чи іншу область циклу для особливих форм поведінки – добових пересувань, залицяння, територіальних демонстрацій. Загальна структура адаптивної добової програми, що визначає фізіологічний стан (наприклад, вагу і температуру тіла) і готовність до різних форм поведінки, у вищих тварин строго фіксована. Однак у межах цієї загальної програми можливі пристосувальні варіації на основі індивідуального досвіду – прямого ознайомлення з циклами зовнішнього середовища.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Щоденні переміщення і міграції	\|	Пам’ять на час у медоносної бджоли

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.