Клінічна фізіологія загальної анестезії

Термін "анестезія" звичайно вживається у двох значеннях:

1) стан організму; 2) комплекс заходів, що проводить анестезіолог для введення організму в цей стан (у цьому значенні більш повний термін звучить як анестезіологічне забезпечення).

Анестезія– штучно викликаний оборотний стан, що характеризується наявністю декількох компонентів. У природі такий стан не зустрічається, тому його і називають штучно викликаним. Зрозуміло, що цей стан повинен бути оборотним, тому що необхідність у ньому відпадає після операції. Стан анестезії покликаний захистити організм від необхідної операційної травми, спрямованої, врешті-решт, на оздоровлення організму. Про стан анестезії можна говорити при наявності хоча б декількох з наступних компонентів.

1. Наркоз(синоніми: виключення свідомості, гальмування ЦНС, наркотичний сон). "Наркоз" у перекладі з грецької означає "заціпеніння". Цей компонент забезпечується гальмуванням кори головного мозку, що виключає "присутність хворого" на власній операції*.

* Оскільки термін "наркоз" відноситься до стану свідомості, зрозуміла некоректність таких словосполучень (які, на жаль, нерідко можна чути), як "загальний наркоз" або "місцевий наркоз". Замість "загальний наркоз" слід говорити "наркоз" або "загальна анестезія" у зна-ченні "анестезіологічне забезпечення з виключенням свідомості". "Місцевим" наркоз не може бути за визначенням, правильно треба говорити "місцева анестезія".

2. Аналгезія– виключення больової чутливості. Виключення свідомості саме по собі не захищає організм від болю – цього складного багатокомпонентного стану. Коротко охарактеризувати шлях проходження больового сигналу і процеси, які його супроводжують, можна наступним чином.

Зародившись у чутливому рецепторі, больовий імпульс йде через задні корінці в задні роги спинного мозку, де певним чином переключається на мотонейрони передніх рогів, що проявляється рефлекторним рухом. Найчастіше це реакції типу відсмикування (така ж схема і широко відомого колінного рефлексу). Свідомість у цьому процесі участь не бере! Больовий імпульс йде далі по висхідних нервових шляхах і досягає численних підкіркових структур головного мозку. На цьому рівні також відбуваються різноманітні переключення сигналу на ефекторні нейрони, що формує більш складні вегетативні й гуморальні реакції (активація симпатоадреналової системи, збіль-

шення викиду різних гормонів, нейромедіаторів та ін.) покликані підготувати організм до боротьби із ушкоджуючим (ноцицептивним)

впливом. Це проявляється, наприклад, артеріальною гіпертензією, тахікардією, периферичним судинним спазмом, участь не бере! Під час операції ці реакції не мають сенсу, тому що операційна травма завдається цілеспрямовано і має на меті лікування хворого. Шкідливий же вплив цих явищ під час операції очевидний.

Далі больовий імпульс досягає лімбічної системи, де формується негативне емоційне забарвлення больового відчуття (відчуття тривоги, страху, депресія та ін.). Свідомість у цьому процесі участь не бере!

Тільки наприкінці свого шляху больовий імпульс досягає чутливих нейронів кори, що приводить до усвідомлення і локалізації больового відчуття. Тільки після цього больове відчуття сформоване в повному обсязі: біль усвідомлено, локалізовано, емоційно неприємно забарвлено, і організм підготовлений до захисту від джерела больового (а воно завжди ушкоджує) подразнення. Звичайно, такий механізм формування больового відчуття – результат тривалого еволюційного шляху, і він є глибоко фізіологічно обґрунтованим. Лише під час оперативного втручання цей механізм не має сенсу і повинен бути пригнічений. З наведеного вище зрозуміло, що зробити це одним виключенням свідомості неможливо.

3. Анестезія – виключення інших видів чутливості (насамперед слухової, зорової і тактильної), тому що їхнє збереження теж може викликати непотрібні під час операції реакції.

4. Нейровегетативна блокада (НВБ). На жаль, не завжди вдається адекватно виконати аналгезію, і тоді ноцицептивний вплив призводить до небажаних нейровегетативних і гуморальних реакцій. Безумовно, їм треба запобігти. Можна сказати, що НВБ виправляє наслідки недостатньої аналгезії. Крім того, оперативне втручання може бути пов'язане з безпосереднім впливом на рефлексогенні зони (наприклад, тракція брижі активізує вагусні реакції), і рефлекси із цих зон також вимагають пригнічення.

5. Міорелаксація– компонент, необхідний винятково для зручності роботи хірурга, тому що підвищений м'язовий тонус може викликати серйозні технічні труднощі.

Не при всіх оперативних втручаннях потрібна наявність всіх цих 5 компонентів у повному обсязі, але жодна тривала велика операція без них не може бути проведена. Якщо під час анестезіологічного забезпечення виключають свідомість, така анестезія називається загальною (у медичній сфері допустимий термін "наркоз"), якщо свідомість не виключають, то така анестезія, як правило, буде місцевою.

Легко побачити, що забезпечення всіх 5 компонентів анестезії (як стану організму) означає розвиток у хворого типового критичного стану, тому що хворий втрачає можливість повноцінно керувати своїми функціями (пристосувальні реакції пригнічені). До того ж міорелаксація виключає вентиляцію легенів. Таким чином, анестезіолог навмисно вводить хворого в критичний стан, однак, цей штучний критичний стан, на відміну від природного, керований (повинен бути таким). Може бути й так, що хворий надходить до анестезіолога вже в критичному стані, що розвився в результаті травми або будь-якого іншого патологічного процесу. У будь-якому випадку хворому в стані анестезії необхідна інтенсивна терапія (ІТ), і це дає право сказати, що анестезіологічне за-безпечення є ІТ, пов'язаною з оперативним втручанням.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗМІСТ НАВЧАННЯ	\|	Класифікації анестезій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.