Гідравлічний розрахунок теплової мережі

Гідравлічний розрахунок теплових мереж виконують за таблицями і номограмами, наведеним в літературі [6, 7, 8], або за таблицями додатку 5 [2].

У додатках (11) - (13) наведений приклад гідравлічного розрахунку магістральних теплопроводів двотрубної водяної теплової мережі закритої системи теплопостачання. Розрахункова схема тепломережі від джерела теплоти (ДТ) до районних теплових пунктів (РТП) наведена в додатку 11. Для компенсації температурних деформацій передбачені сальникові компенсатори.

Спочатку виконують розрахунок головної магістралі (1-4). При невідомому гарантованому перепаді тиску на початку теплотраси, питомі втрати тиску на ділянках головної магістралі слід приймати 20-40, але не більше 80 Па/м;

За відомими витратами теплоносія (додаток 12, ст. 2), орієнтуючись на рекомендовані величини питомих втрат тиску R, визначають діаметри трубопроводу ´ (ст. 6), фактичні питомі втрати тиску (ст. 8), Па/м, а також швидкість руху теплоносія V (ст. 7), м/с. Умовний прохід труб в теплових мережах, незалежно від розрахункової витрати теплоносія повинен прийматися не менше 32 мм. Швидкість руху води не повинна бути більшою 3,5 м/с.

Далі переходять до таблиці для розрахунку еквівалентних довжин місцевих опорів (додаток 13).

За відомими діаметрами на ділянках головної магістралі визначають суму коефіцієнтів місцевих опорів Sx (додаток 16) і їх еквівалентні довжини Lе. Так, на ділянці (1-2) є головна засувка (x = 0,5), трійник на прохід при розподілі потоку (x = 1,0). Кількість сальникових компенсаторів (x = 0,3) на ділянці визначають в залежності від довжини ділянки L і максимальної допустимої відстані між нерухомими опорами l. Згідно додатку (7) для Dу = 600 мм ця відстань складає 160 метрів. Отже, на ділянці (1-2) довжиною 400 м слід передбачити три сальникові компенсатори. Сума коефіцієнтів місцевих опорів на даній ділянці складе

Sx = 0, 5 + 1,0 + 3×0,3 = 2, 4.

(10.1)

За додатком (17) (при = 0,0005 м) еквівалентна довжина lе для x = 1,0 дорівнює 32,9 м. Еквівалентна довжина ділянки Lе складе

Lе = lе ×Sx = 32,9×2,4 = 79 м.

(10.2)

Далі визначають наведену довжину ділянки Lп, значення якої заносять у таблицю додатку 12 (ст. 5)

Lп = L + Lе = 400 + 79 = 479 м.

(10.3)

Після цього визначають втрати тиску DP на ділянці (1-2)

DP = R×Lп = 42×479 = 20118 Па/м.

(10.4)

Аналогічно виконують гідравлічний розрахунок ділянок (2-3) і (3-4) головної магістралі (див. додатки 12 і 13).

Далі приступають до розрахунку відгалужень. За принципом ув’язки, втрати тиску DP від точки поділу потоку до кінцевих точок (РТП) для різноманітних гілок системи повинні бути рівні між собою. Тому при гідравлічному розрахунку відгалужень необхідно прагнути до виконання наступних умов:

Виходячи з цих умов знаходять орієнтовні питомі втрати тиску для відгалужень

, Па/м,

(10.5)

де - сумарна довжина розрахункового відгалуження на; - втрати тиску у відгалуженні; a - коефіцієнт, що враховує середню частку втрат тиску в місцевих опорах, який приймається за додатком (14).

У попередніх розрахунках частка втрат напору в місцевих опорах може бути орієнтовно визначена за формулою Б.Л.Шифрінсона

(10.6)

де - коефіцієнт, що приймається рівним 0,01 - для водяних мереж, 0,05-0,5 - для парових мереж; - витрата теплоносія на початковій ділянці розгалуженого теплопроводу, т/год.

Так, для відгалуження з ділянками (2-8)

,	(10.7)
Па/м.	(10.8)

Орієнтуючись на R = 65,1 Па/м за таблицями гідравлічного розрахунку визначають діаметри трубопроводів, питомі втрати тиску R, швидкості V, втрати тиску DР на ділянках (2-5) і (5-8). Аналогічно виконаємо розрахунок відгалужень (5-6) і (3-7) визначивши заздалегідь для них орієнтовні значення R.

Далі визначають нев’язку втрат тиску на відгалуженнях. Нев’язка на відгалуженні з ділянками (2-5) і (5-8) складе:

(10.9)

Ув’язку втрат тиску слід виконувати підбором діаметрів трубопроводу відгалужень. Нев’язка не повинна бути більшою 10 %. При неможливості повністю ув’язати діаметрами, надлишковий напір на відгалуженнях повинен бути погашений соплами елеваторів, дросельними діафрагмами і авторегуляторами споживачів.

Таблиці і номограми гідравлічного розрахунку, які наведені в літературі, складені для еквівалентної шорсткості труб = 0,5 мм. При розрахунку трубопроводів із іншою шорсткістю до значень питомих втрат тиску R слід приймати поправний коефіцієнт b ([6], табл. 4.14). Діаметри подаючого і зворотного трубопроводів двотрубних водяних теплових мереж при спільній подачі теплоти на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання повинні прийматися, як правило, однаковими.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення витрат мережевої води	\|	Додаток 2

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.