• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні відомості.

Довжина відвала L.

Мінімально можлива довжина відвала вибирається так, щоб відвал, повернутий на максимальний кут φ в плані, перекривав габарити базового трактора по ширині (з урахуванням виступаючих частин штовхаючої рами) не менш ніж на 100 мм з кожного боку (рис. 3.2).

, (3.1)

де В_г – габаритна ширина трактора (по краях ходового обладнання), м;

Δ – необхідне перекриття габаритів трактора габаритами відвала, м;

t = 0,1...0,3 м – ширина штовхаючого бруса, м (приймаємо конструктивно).

Максимально можлива довжина відвала визначається з умови:

, м, (3.2)

де N – потужність двигуна базового трактора, кВт.

Визначивши граничні розміри довжини відвала можна визначити необхідну довжину відвала L:

. (3.3)

Робоча висота відвала Н (м), визначається із залежності від номінального тягового зусилля базового трактора при русі на першій передачі:

, (3.4)

де Т_н – номінальне тягове зусилля на першій передачі, кН.

Висота козирка відвала Н_к, дорівнює, м:

. (3.5)

Основні кути відвала кавальєророзрівнювача треба вибирати, виходячи з умов найменшого опору руху ґрунту по відвалу (рис. 3.1):

Рис. 3.1. Схема профілю відвала.

а) кут різання δ = 60 ... 70°. Нижню границю треба приймати для мінеральних грунтів, верхню – для торф’яних;

б) кут загострення β = 30 ... 35°;

в) кут захвату (кут установки відвала в плані) φ – заданий;

г) задній кут α = δ - β, град.;

д) кут перекидання ψ = 70 ... 75°.

Радіус кривизни відвала R, м:

, (3.6)

де а = 0,15 ... 0,20 м – ширина ножів відвала.

Розрахунок тягового опору.

Визначимо загальний тяговий опір, який виникає при роботі кавальєророзрівнювача W за наступною формулою, кН:

, (3.7)

де W₁ – опір різанню грунту дорівнює, кН:

, (3.8)

де k₁ – питомий опір різанню ґрунту, кПа і приймається за таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Питомий опір різанню ґрунту

h₁ – глибина різання, яка визначається з залежності, м:

, (3.9)

де k_в – коефіцієнт втрат ґрунту, 1/м;

k_в = (0,025...0,032) 1/м – для зв’язних ґрунтів;

k_в = (0,06...0,07) 1/м – для незв’язних ґрунтів;

V_пр – об’єм призми волочіння визначається таким чином, м³:

, (3.10)

де k₂ – коефіцієнт, який залежить від виду грунту та відношення висоти відвала машини Н до його довжини L, приймається згідно табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Коефіцієнт k₂, який залежить від виду грунту та відношення Н/L

В_з – ширина захвату відвала, м (див. рис. 3.1);

W₂ – опір переміщенню фігури волочіння ґрунту, кН:

, (3.11)

де f₁ = 0,5 … 0,7 – коефіцієнт внутрішнього тертя ґрунту;

γ_гр = 14...17 кН/м³ – питома вага ґрунту.

W₃ – опір від пересування ґрунту вгору по відвалу, кН:

, (3.12)

де f₂ = 0,35 ... 0,8 – коефіцієнт зовнішнього тертя для пари: грунт - матеріал відвала.

W₄ – опір, який виникає при русі ґрунту вздовж відвала, кН:

. (3.13)

W₅ – опір пересуванню кавальєророзрівнювача, кН:

, (3.14)

де G_Т – вага базового тягача, кН;

G₀ – вага начіпного обладнання, кН;

f₀ = 0,08…0,1 – коефіцієнт опору пересуванню ходового обладнання базового тягача;

і = 0,01…0,03 – ухил поверхні місцевості.

Розрахунок потужності, яка необхідна на пересування кавальєророзрівнювача.

Потужність, потрібна на пересування машини, визначаємо за формулою кВт:

, (3.14)

де V_е = (2,5...4,0) км/год – робоча швидкість руху кавальєророзрівнювача;

η = 0,75...0,85 – механічний ККД.

Перевірка можливості роботи машини за тяговим зусиллям.

Для нормальної роботи кавальєророзрівнювача повинні виконуватися наступні умови:

і , (3.15)

де G_зч – зчіпна вага кавальєророзрівнювача, кН;

φ_зч=0,4…1 – коефіцієнт зчеплення ходового обладнання з ґрунтом.

Переглядів: 305