Словник психологічних термінів

Ізоляція— механізм психічного захисту, який полягає у блокуванні неприємних спогадів, переживань, недопуску їх до повного усвідомлення.

Іконічна пам'ять— сенсорна копія візуальної інформації на периферичних частинах аналізаторів.

Іксотимік— тип темпераменту, для якого характерна слабка вразливість, зосередження на дрібницях, стриманість у жестикуляції.

Імпульсивні дії— спонтанні, раптові, недостатньо усвідомлені дії, які безпосередньо підпорядковані потребам і емоціям людини.

Індивід(від лат. individuum — неподільне) — людина як представник виду Homo Sapiens.

Індивідуальна увага— увага окремої конкретної особи.

Індивідуальне несвідоме— конфлікти й спогади, які людина колись усвідомлювала, однак тепер вони пригнічені чи забуті.

Індивідуальний стиль діяльності— стійкі, узагальнені особливості виконання діяльності конкретною особою.

Індивідуальність(від лат. individuum — неподільне) — сукупність неповторно своєрідних рис та особливостей людини, що відрізняє її від інших людей.

Індукція(від лат. inductio — наведення, збудження) — умовиводи від конкретного до загального.

Індукція навичок— див. позитивне перенесення навичок.

Інертність нервової системи— невправність, млявість, низька рухливість нервових процесів.

Інсайт (осяяння)(від англ. insight — проникнення у суть) — раптове розуміння проблеми.

Інстинктивні дії— пристосувальні генетично фіксовані несвідомі дії, зумовлені спадковістю.

Інструментальний лідер— лідер, який є ініціатором у видах діяльності, які вимагають спеціальних практичних вмінь.

Інструментальні цінності— переконання людини у тому, що у будь-якій ситуації перевагу слід надавати певному способу дій або властивості особистості.

Інтелектуальна увага— увага, пов'язана зі зосередженістю та спрямованістю мисленнєвих процесів.

Інтелектуальна уява— уява, у якій провідну роль відіграють пізнавальні процеси.

Інтелектуальний лідер— лідер, який є провідним у ситуаціях, які стосуються розумової діяльності.

Інтелектуальні здібності(від лат. intellectus — розуміння, пізнання) — загальні здібності до пізнання і розв'язання проблем, які визначають успішність будь-якої діяльності і складають основу інших здібностей.

Інтелектуальні почуття— див. гностичні почуття.

Інтерактивний компонент спілкування(від лат. interaction — взаємодія) — побудова спільної стратегії взаємодії між партнерами спілкування.

Інтерв'ю(від англ. interview — бесіда, зустріч) — варіант бесіди, яка має чітко визначену мету, проводиться за стандартизованих умов та містить наперед заданий чіткий перелік запитань.

Інтерес(від лат. interest — важливий, значущий) — 1) емоційно забарвлене позитивне ставлення до навколишнього; 2) спрямованість людини на певний об'єкт чи діяльність.

Інтеріоризація— процес переходу від зовнішньої предметної дії до внутрішньої розумової.

Інтермодальні відчуття— відчуття, які виникають унаслідок взаємодії кількох відчуттів.

Інтерналізація— процес перетворення засвоєних норм і правил поведінки у власні ціннісні орієнтації людини.

Інтернальна локалізація контролю— див. внутрішня локалізація контролю.

Інтероцептивні відчуття(від лат. intra — всередині) — відчуття, які виникають унаслідок дії, подразника, який знаходиться у середині організму, а рецептори розміщені на внутрішніх органах.

Інтерпретаційний метод— метод пояснення даних теоретичного та емпіричного дослідження.

Інтерференція(від лат. inter — поміж, ferentis — той, що несе) — взаємодія двох чи більше процесів, при якій одна інформація змішується з іншою.

Інтерференція навичок— див. негативне перенесення навичок.

Інтроверсія(від лат. intra — всередині, versio — звертати, видозмінювати) — спрямованість особистості на себе, свої переживання і думки.

Словник психологічних термінів

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Словник психологічних термінів	\|	Словник психологічних термінів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.