Словник психологічних термінів

Тип темпераменту— поєднання закономірно пов'язаних між собою рис темпераменту.

Типізація— прийом створення образів уяви шляхом виділення в образах предметів і явищ суттєвого і того, що регулярно повторюється.

Тривога— емоційний стан гострого внутрішнього беззмістовного неспокою, який пов'язаний з прогнозуванням невдачі, небезпеки або з очікуванням чогось важливого для людини в умовах невизначеності.

Тривожність— індивідуально-психологічна особливість, яка виявляється у схильності людини до частого та інтенсивного переживання тривоги.

________ У________

Увага— пізнавальний психічний процес, який полягає у спрямованості та зосередженості психічної діяльності на певних об'єктах та явищах, зовнішніх або внутрішніх, при одночасному відволіканні від інших.

Уважність— характерологічна риса особистості, яка характеризує здатність людини бути уважною.

Узагальненість сприймання— особливість сприймання, яка полягає у відображенні одиничного випадку як особливого прояву більш загального.

Узагальнення— мисленнєва операція об'єднання предметів чи явищ за їхніми загальними та суттєвими ознаками.

Уміння— способи успішного виконання дії, що відповідають цілям та умовам діяльності.

Умови психічного розвитку— середовище, яке безпосередньо (психічні властивості та особливості людини, соціально-історичне середовище) або опосередковано (природне середовище) впливає на психічний розвиток.

Умовиводи— логічна форма мислення, при якій на основі кількох суджень утворюється нове.

Умовна група— група, яка утворена за якоюсь умовною ознакою і члени якої не взаємодіють між собою як більш-менш стійке об'єднання.

Уникнення— стратегія поведінки у конфлікті, яка полягає у відсутності активних дій у розв'язанні конфлікту.

Універсальний лідер— особа, яка займає позицію лідера під час виконання різноманітних видів діяльності.

Універсальний предметний код,— вроджений спільний для різних мов код, який існує на рівні мозкових структур і дає змогу людині засвоїти мову.

Управління групою— свідомий і цілеспрямований процес впливу лідера або керівника на свідомість і поведінку членів групи з метою підвищення організованості та ефективності їхньої спільної діяльності.

Усне мовлення— мовлення, яке сприймається на слух.

Установка— психічний стан готовності суб'єкта до певної діяльності або до певної реакції.

Учіння— цілеспрямоване та активне засвоєння людиною знань, умінь, навичок та соціального досвіду з метою наступного використання їх у практичному житті.

Уява— пізнавальний психічний процес створення людиною на основі її попереднього досвіду образів об'єктів та явищ, які вона безпосередньо не сприймає і не сприймала.

Уявлення— образи пам'яті.

Уявна розсіяність— неуважність людини до безпосереднього оточення.

Фактори психічного розвитку— чинники (біологічні та соціальні), які спричинюють психічний розвиток.

Фантазія— 1) уява, яка мало або зовсім не відповідає дійсності; 2) те ж, що і уява.

Фантастична уява— вид уяви, у якому відображення дійсності відхиляється від реальності.

Феномен групового тиску— див. конформізм.

Феномен групової поляризації— після обговорення погляди окремих членів групи зближуються і посилюють середню тенденцію стосовно прийнятого рішення.

Феномен духу групи— очевидно правильне рішення приноситься в жертву одностайності групи, члени групи стають інтелектуально нечутливими до інших поглядів.

Словник психологічних термінів

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Словник психологічних термінів	\|	Словник психологічних термінів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.